Різдвяний Святвечір

В Україні вечірня трапеза на Святвечір, 6 січня, супроводжується багатьма традиціями й обрядами. Обов’язково на столі повинно бути дванадцять страв – на честь дванадцяти апостолів.

Оформляючи стіл на Святий Вечір, після заходу сонця застилають його свіжим сіном або соломою. Поверх сіна насипають трохи зерна й покривають стіл скатертиною, під яку по кутах кладуть по зубчику часнику. Він оберігає від злої сили та хвороб. Варто подбати, щоб у домі на почесному місці стояв “дідух” – святковий сніп з пшениці, жита або вівса, перев’язаний особливим чином. “Дідух” з дохристиянських часів представляв духів предків, які в цей день повинні були прийти в гості.

Перша вечірня зірка оповіщає людям про велике чудо – народження Сина Божого! Можна починати Святу Вечерю – запалити свічку, помолитися. Навіть мертві родичі цього вечора приєднуються до живих, щоб трапезувати цілим родом.

Вечерю у Святвечір прийнято починати з куті. Страви обов’язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту. Як правило, на Святвечір зовсім не вживали міцних напоїв, горілка з’являлася на святковому столі тільки наступного дня – на Різдво.

Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Хлопцю та дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари. Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають – тільки узваром. Поки трапеза не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше – з дому, щоб не впустити нечисту силу. Від кожної страви варто покуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з’їдати блюда цілком – “щоб холодильник не залишився порожнім”.

Після вечері, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруванням українців, також приходили на різдвяну кутю.

Поділитися в соціальних мережах