Собаче господарство Анатолія Занюка

Продовжуємо цикл публікацій “У рік Собаки разом із хвостатим другом”. У сім’ї голови правління кредитної спілки «Ощадність» Анатолія ЗАНЮКА розжилося ціле собаче господарство.

– Наші собаки – це члени родини, які залишають у серці особливий відбиток. Кожна зі своїм характером та звичками, вони, мов діти, потребують догляду та уваги від господаря, а натомість дарують свою вірність і безмежну любов. Саме тому я не міг залишитися байдужим до цих прекрасних тварин. Нині моє собаче господарство налічує 5 домашніх улюбленців.

Усе розпочалося одинадцять років тому, коли я придбав будинок у Колодіївці. Молодша донька вже довго благала про собаку, і в серпні 2006 року в нас з’явилася руда німецька вівчарка Герда, яка одразу полюбилася всім. Для доньок стала чудовим компаньйоном, другом, з яким вони проводили увесь свій вільний час. Вона принесла в наш дім багато позитиву. Грайлива, ніжна, вірна, вже змалку була готова захищати своїх господарів.

Герда обожнює кататися в машині, особливо полюбляє трактор. Коли вона була зовсім молода, її вкусила змія, і вся родина дуже переживала. Ми щодня возили її на крапельницю. Слава Богу, все минулося добре. Зараз їй 11 років. Вона стала старенькою, сивою, часто хворіє, але й нині залишається загальною улюбленицею. Виляє хвостом, як тільки відчує знайомий запах, намагається завжди бути поруч. Герду можна порівняти з турботливою матусею, яка оберігає і любить усіх, попри свої хвороби. Вона так сумно штовхає вас бочком, немов хоче підбадьорити…

Молодшим собакам по 9 років. Це брат і сестра, які народилися від Герди. Бек – хлопчик німецької вівчарки. Він грізний, мужній, справжній охоронець, надійний тил. Ми разом з ним щоранку робимо в саду зарядку. Для чужих людей це великий страшний пес, а для своїх – лагідний 60-кілограмовий Бецьо (так ми його ніжно називаємо), який обожнює обійми та поцілунки.

Ніка – повна протилежність брату: вона несмілива, до всього підходить з обережністю, любить ласку. Гарно виконує команду «апорт» (приносить кинуту палицю), обожнює бігати, мити лапи в тазику з водою, чесати живіт.

Два роки тому в нас з’явилася Б’янка. Зараз їй 10 років, це метис вівчарки. Потрапила до нас уже дорослою – ми її забрали з сусіднього села. Цікаво, що вона майже одразу прижилася. Особливість Б’янки в тому, що вона велика ненажера і готова їсти вдень та вночі. Також це гарний охоронець, а ще вертка непосида.

Наймолодший пес Гоша – 6-річний метис колі й бродячої собаки. Його викупила молодша донька на ринку ще цуценям. Дуже грайливий собака зі своїм неповторним характером. Веселий, шумний, завжди скаче, коли бачить знайомих. Нещодавно його довелося віддати доньці в місто на лікування. Тоді він дуже сумував і щодня виглядав з вікна моє авто, яке може почути за кількасот метрів.

Для мене найважливішим у собаці є її вірність та безмежна любов до господарів. Вона ніколи не буде прикидатися, а висловлюватиме свої емоції одразу. Її щирість не може не підкупляти.

Більшість людей вважає собак лише тваринами, але на мій погляд, вони вірні товариші, друзі та члени родини. Вони розрада для душі та, на відміну від людей, все розуміють з одного погляду.

На мою думку, собаки вчать людей бути більш милосердними. Адже їм не так багато й потрібно – ласка, турбота, тепла підстилка, їжа та хороший догляд. Собаки – це приклад безмежної безкорисливої любові, незалежно від того, скільки в тебе грошей. Їхнє вміння вгадувати твій настрій вражає і водночас змушує замислитись, наскільки вони залежні від тебе. Любіть і цінуйте своїх собак і вони у відповідь зроблять те ж саме.

Наталя КАМІНСЬКА.

Поділитися в соціальних мережах