МРІЯВ ПРО ВЛАСНУ РОДИНУ

Не стало 30-річного солдата Дениса ЯСИНЕЦЬКОГО, життя котрого обірвалося на Донеччині.

У багатодітній сім’ї (шестеро дітей) це вже друга втрата (трохи більше року померла старша Денисова сестра).
Після закінчення дев’ятого хлопець навчався у будівельному ліцеї, опановуючи професію маляра, реставратора декоративних штукатурок. Мав золоті руки і був добрим маминим помічником.

Зі строкової пішов на контракт, обравши небезпечний фах сапера, та з гідністю відслужив у АТО/ООС, боронячи кордони на сході країни.
Повернувся додому, трудився на будівельних об’єктах до початку повномасштабного вторгнення ерефії. Звісно, не шукав причини не йти на війну, адже мав достатній військовий досвід, аби принести користь Україні.

Звичайний шлях звичайної молодої людини – з юності заробляв, мав багато друзів, справжнім святом була для нього рибалка… Безумовно, мріяв і про власну родину, та розумів, що особисте щастя наразі не на часі.

Денис дуже сподівався на те, що короткострокову відпустку проведе в колі рідних. Не встиг. Не збулося…

Героя поховали на Алеї Слави.

Поділитися в соціальних мережах