ЩЕДРІСТЬ ДУШІ І СИЛА ТАЛАНТУ

10 січня Миколі Мачківському виповнилося б 80

Він народився суворої воєнної пори (йшла кровопролитна Друга світова) у селі Хоросток, на Славутчині, у звичайній селянській родині, глава сімейства у жорстокі часи сталінських репресій був безпідставно репресований і відправлений «у висилку» до Чернігівщини.

Дитинство майбутнього поета було важким: не вистачало хліба, до школи ходив у старих, перешитих з материних речах. Однак навчався успішно, виявляв особливий інтерес до таких предметів, як мова та література. Рано почав писати. Матінка дивувалася: звідки у сина така любов до Слова? Відповідь напрошувалася одна – таким уродився.

Справа до знань була настільки сильною, що юний школярик з далекого подільського села невдовзі сам пробує «свої сили» – пише сількорівські замітки і друкує їх у районній та обласній газетах. Правду кажуть, справжній талант проторує собі дорогу до визнання, якою б важкою вона не була.

Микола Мачківський домігся свого попри усі труднощі і негаразди. Попри важку хворобу, яка переслідувала його з дитинства. З роками він ледве зовсім не втратив слух, що спричинило неабиякі незручності. Та він не здавався. Закінчивши середню школу, мріяв про навчання в інституті. Навіть до міністерства освіти звертався, аби дали дозвіл на навчання з такою хворістю. І добився свого. От тільки скільки сил, енергії, молодого завзяття довелося докласти…

І все ж, і все ж… Поетами, либонь, таки народжуються. Вірші Миколи Мачківського дедалі частіше з’являються на шпальтах газет, він входить до обласного літературного об’єднання. Багато читає з доробку видатних українських поетів – Павла Тичини, Андрія Малишка, Володимира Сосюри, інших. І продовжує писати, працює над словом, його звучанням, ритмікою. Майбутній поет зростає, мужніє. У 1974 році виходить у світ його первісток – збірка поезій «В житах», схвально зустрінута читачами і вимогливою критикою. Відтак – «Червоний рушник» (1979), «Живий дощ» (1983), «Зав’язь доброти» (1986), «Осіння радість» (1990), «Розімкнуте коло» (1994) та ін.

Поет наполегливо працює, долає нові вершини поетичної майстерності, виношує нові плани на майбутнє. Його вірші привертають увагу своїми емоційністю, ліризмом, простотою. А ще – любов’ю до рідного краю, до землі батьків, турботою про майбутнє, про день сьогоднішній і завтрашній. З глибоким болем пройняті поетичні строфи, присвячені селу, яке завдяки недолугим реформам і реформаторам котиться у прірву, вимирає.

 

…Спинилась край села Тополя –
Когось, либонь, чекає вона з поля.
Кого ж то?.. Чи не долю вигляда?..
(«Сонет про Долю»).

Я все сказав,
Я не втаїв нічого…
(«Сповідальний диптих»).

Микола Мачківський – не тільки відомий в українській літературі, в українському соціумі як талановитий майстер поетичного слова, а й як успішний прозаїк, публіцист, літературознавець. Його перу належить повість про нашого земляка, поета і воїна Володимира Булаєнка «Сорокодуби» (1994), історико-документальний роман «Пароль «Проскурів» (1997) про діяльність антифашистського підпілля на Хмельниччині у роки Другої світової війни, історичні романи «Чорний дяк» (2000), «Провесінь в імлі» (2002), «До вежі Черленої» (2005), «Коріатовичі» (2010), «Пришелець з Європи» (2018), «Каратель» (2015) та ін.

За романом «Пароль: «Проскурів» знято художньо-документальний фільм, а за романом «Чорний день» – телефільм.

Микола Мачківський – автор 29 книг віршів та прози. Він є лауреатом багатьох літературних премій, інших відзнак. Його ім’я широко знане не лише на Поділлі, в Україні, а й за їх межами.

Варто відзначити, що письменник був частим гостем у нашому місті, а у 60-70-их роках минулого століття жив у Кам’янці-Подільському, працював на будівництві цукрового заводу. Він входив до літоб’єднання, яке діяло при редакції газети «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький»), місту над Смотричем присвятив чимало своїх творів.

Він міг би ще жити, якби не жорстока хвороба, що забрала його від нас, нині сущих, у засвіти. Але залишається його неоціненне багатство – його твори.

Тож він завжди з нами, у серцях наших.

Мар’ян КРАСУЦЬКИЙ, письменник.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар