Археологи на Кармелюковій горі

Автор: | Опубліковано Історія Немає коментарів

«Стоїш, мов піраміда сонця, прославлена Богом і людьми,

Моєму Кам’янцю ти за охоронця – не підпускаєш холоднії вітри»

Так я писала про Кармелюкову гору в одній зі своїх поетичних збірок. Облюбована, містична, прадавня, на яку піднімаються туристи й археологи (висоту потрібно здолати не маленьку – 60 метрів!). А мешканці самого Привороття, де вона й розташована, певно давно вивчили її кожний виступ чи стежку… Раз по раз тут чутне скрипіння столітніх дубів, а то й здригаєшся від крику сови чи відьмача… А, ступивши на галявину, залиту сонцем та спогадами про весняні хороводи, почуваєшся затиснутою прадавньою історією та присутністю невидимих істот…

Днями вершину цієї гори-красуні підкорила археологічна експедиція студентів І курсу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка. Шукали тут місця поселень древнього городища, яке проіснувало до XII століття. І таки віднайшли. Бо серед розкопів – чорні та червоні уламки керамічного посуду трипільської доби. А ще – кремнієві знаряддя праці та речі бойового призначення. Ймовірно, що археологи розчистили з-під шару грунту оборонні вали невідомого городища.

– Останні дослідження проводилися тут ще в 2010 році, – повідомив завідувач сектору музею старожитностей Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Петро Болтанюк. – Нинішня робота експедиції пройшла успішно. Більш того можемо похвалитися ще й відкритими захороненнями двох ймовірних воїнів, котрі захищали городище… І вік їм приблизно 800 років.

Отака вона, наша піраміда сонця… Я також брала участь у цій експедиції, допомагала навіть копати, перебирала землю у пошуках старожитностей. Мріяла знайти хоча б простеньку корону якоїсь скіфської цариці на свою голову, а натомість дуже ноги покусали комарі… Все ж підхопила собі декілька вапнякових камінців, шматків кори прадавнього дуба (кажуть, що його садив сам Кармелюк?), а ще розрив-траву, яку завжди носив при собі Устим. Вона допомагала йому навіть виривати грати…

Після такої експедиції чимало залишиться спогадів та вражень. Хочеться назвати хоча б декількох студентів – активних копачів: Назара Долгих, Олександра Олійника, Назара Підгорецького, Дмитра Павліченка, Світлану Продан, Анну Пензар. Археологічні дослідження були організовані спільними зусиллями Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та історичного факультету університету. А очолили їх завідуючий археологічною лабораторією Віталій Гуцал та провідний науковий співробітник музею старожитностей Ігор Старенький.

  • Ці розкопи дадуть нам можливість ближче ознайомитися і вивчити конструкцію валових укріплень ХІІ-ХІІІ сторіччя , яку ми почали тут розкопувати, визначити культурні нашарування, які залишилися після городища, що стане цінною інформацією для істориків та археологів, – наголосили вони.

Юлія ЯВОРСЬКА.

 

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар