Історія села Крушанівка станом на 1900 р.
Село Крушанівка (раніше Крушинівка) колишнього Ушицького повіту розташоване на схилястій низовині, розділеній безіменним струмком на дві частини, за 10 верст від Китайгорода.
Грунт – чорнозем, місцями глинистий, урожайність середня. Завдяки низовинному розташуванню умови життя несприятливі, особливо восени або навесні. В селі знаходяться каменоломні білого вапняку.
Згідно з переказами, назва села походить від того, що колись в дрімучих лісах, які росли в цій місцевості, було багато крушини.
Час заснування Крушанівки невідомий. У І пол. ХVIIІ ст. він був приписаний до Китайгородської уніатської парохії, станом на початок ХХ ст., приход самостійний. До нього належало поселення Крушанівський Яр.
Населення складається із селян-українців, з яких 619 чоловіків та 631 жінка є православними, близько 140 осіб католиків та понад 50 осіб євреїв.
Заняття хліборобством не може повністю прогодувати населення, тому жителі ще займаються промислами в Бесарабії, перевезеннями, ткацтвом, подекуди садівництвом, чому сприяє клімат та грунт.
Стара дерев’яна церква існувала в приході до 1870 року. Того року її розібрали та зробили з матеріалу господарські будівлі для прислуги. На місці престолу було споруджено кам’яний хрест. Нова кам’яна, теж Успенська, церква збудована 1853 року зусиллями прихожан та місцевого священика Іоанна Надольського, який пожертвував на будівництво понад 3000 рублів. 1894 року возведено дві дерев’яні прибудови з північної та південної сторін.
Церковна земля: садиба – 3 дес., орна – 41 дес. 2200 саж., всього – 44 дес. 2200 саж.
Серед священиків найбільше запам’яталися своєю сподвижницькою працею Іоанн Надольський (1812-1846 рр.) та його син протоієрей Євтихій (1848-1896 рр.). На початку ХХ ст. служив у церкві син Євтихія отець Арсеній.
Школа грамоти відкрилася в приході 1860 року зусиллями священика та існувала до 1875 року, коли припинила діяльність через відсутність коштів на утримання. Гроші, до речі, були витрачені на відкриття в сусідньому Приворотті міністерського училища. У 80-х роках ХІХ ст. робота школи відновилася.
Підготував Володимир НАКОНЕЧНИЙ, історик-краєзнавець (за матерілами Юхима Сіцінського).