НЕБЕЗПЕКА ТЮТЮНОВОГО ДИМУ

Щорічно у листопаді світ відзначає Міжнародний день відмови від куріння — і це той самий момент, щоб привернути увагу громадськості й влади до загроз тютюнової епідемії, заявити про свої права на бездимне середовище та назавжди попрощатися із залежністю, яка вбиває.

Згідно з даними ВООЗ, близько половини курців помирає від хвороб, спричинених тютюновим димом. Лише в Україні тютюн забирає 130 тисяч життів на рік, тоді як від наслідків пасивного куріння гине 13 тисяч українців.

Тож як саме шкода тютюну позначається на організмі? Дим, який вдихається під час куріння, містить понад 7 000 хімічних сполук, з яких щонайменше 250 є токсичними. У значних кількостях ці речовини можуть призвести до хронічної перевтоми, підвищення артеріального тиску, ішемічної хвороби серця, інсульту, тромбозу, захворювань дихальних шляхів, імпотенції, безпліддя, раку.

Ще одна небезпека, яка таїться в тютюновому димі, — це канцерогени. Ці сполуки можуть пошкодити ДНК клітини та послабити імунну систему, унеможливлюючи повноцінну боротьбу з раковими клітинами. Саме з впливом канцерогенів і пов’язують появу та розвиток онкологічних захворювань — раку гортані, ротової порожнини, горла, стравоходу, сечового міхура, нирок, печінки, шлунка, підшлункової залози, прямої кишки. До речі, щодо онкологічних захворювань в Україні зовсім невтішна статистика: саме куріння є причиною 21% усіх смертей від раку, а також 90% смертей від раку легень.

А починається все просто й невинно — з однієї сигарети за компанію з друзями, із затяжки “фруктового” диму електронного пристрою для куріння, з так званого “social smoking”. І найчастіше це стається у зовсім юному віці. Так, 95% курців підсідають на залежність до 21 року, адже не усвідомлюють усі ризики та наслідки вживання тютюну й нікотину. Цим і користується тютюнова індустрія, спрямовуючи на дітей та молодь агресивний маркетинг та маніпулятивні прийоми — наприклад, брехливі заяви про примарну безпечність електронних сигарет та сигарет для нагрівання. Проте, як відомо, це далеко не так.

Як вказує ВООЗ, використання електронних сигарет із вмістом нікотину призводить до появи симптомів нікотинової залежності — про це вам не розповість жоден тютюновий бренд. Тоді як аерозоль е-сигарет — і з нікотином, і без нього — через свій токсичний склад може призвести до збою у роботі деяких клітин людського організму та сприяти розвитку серцево-судинних чи онкологічних захворювань, а також проблем із репродуктивним здоров’ям та дихальною системою.

З сигаретами для нагрівання все трішки інакше: вони завжди містять тютюн, який за своєю суттю є токсичним і містить канцерогени. Так, як вказують дослідження, аерозолі сигарет для нагрівання містять понад 50 канцерогенів. І постійне потрапляння цих речовин до організму може загрожувати такими ж ризиками, як і під час куріння звичайних сигарет — проблемами з дихальною системою, серцево-судинними хворобами та раком.

Тож чи варто говорити, що слова тютюнових компаній про те, що електронні пристрої можуть допомогти впоратися з тютюновою залежністю, — суцільна вигадка? Питання риторичне. Ба більше, е-сигарети та сигарети для нагрівання несуть загрозу й для пасивних курців: вони генерують вторинні аерозолі, що містять ацетальдегіди та формальдегіди, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоровʼя людини. До того ж 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити — тож ви можете не знати, що в цей момент ваш організм отруюють токсичними випарами.

Аби захистити право українців на бездимне повітря та вберегти їх від ризиків, пов’язаних із вторинним димом, Парламент ухвалив новий антитютюновий Закон №1978-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”. Це перше за останні 10 років оновлення законодавства у сфері контролю над тютюном, яке, зокрема, врегульовує ситуацію з сигаретами для електричного нагрівання та пристроями до них.

Так, відтепер сигарети для нагрівання прирівняні Законом до електронних і звичайних сигарет та заборонені до куріння у визначених громадських місцях. До того ж Закон розширив список місць, де заборонено куріння будь-яких тютюнових виробів.

Пам’ятайте: ваше право на бездимне повітря у громадських місцях захищене Законом. Але що робити, якщо вас таки обкурюють? Насамперед, не соромтеся ввічливо зробити зауваження людині, яка курить поруч з вами, — цілком можливо, що ситуація вирішиться швидко та мирно. Якщо ж розмова не спрацювала, радимо звернутися до адміністрації закладу чи установи, де відбувається порушення. А в разі відсутності реакції, можна:

• викликати поліцію за номером 102;

• скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, адміністрація якого створює умови для куріння або іншим чином порушує норми бездимного законодавства;

• повідомити про порушення через онлайн-сервіс Центру громадського здоров’я.

Проблема вживання тютюну нині особливо актуальна в українському суспільстві. За даними опитування, проведеного КМІС у травні 2022 року, порівняно з 2020 роком відсоток щоденних курців збільшився серед чоловіків з 38% до 44.4%, серед жінок з 10.8% до 14.9%, серед усіх опитаних з 23.1% до 28.3%. Натомість нині життя українців забирає не лише тютюн, але й війна — тож нам під силу зменшити рівень смертності там, де це можливо проконтролювати.

Причому у суспільстві є позитивні тенденції: 62,5% курців хочуть позбутися залежності, а близько 40% наразі намагаються кинути курити. Відмовитися від куріння може кожен. Однак більшості курців потрібна допомога рідних і фахівців. Не соромтеся звернутися по фахову допомогу до сімейного лікаря, нарколога чи психотерапевта — і шанси на успішну відмову від тютюну будуть значно вищими.

Анастасія Бонковська, менеджерка проєктів ГО Життя”

Поділитися в соціальних мережах