ЗИМА ЗАПИТАЄ, ДЕ ЛІТО БУЛО

За вікном – плюс 28, на небі – жодної хмаринки, безжалісно пече липневе сонце. Хоч би тобі десь холодок. І як складно уявити у такий момент сніг і морози. Але вони неодмінно настануть, не встигнемо й озирнутися. Такий закон природи, що за літом приходить осінь, за нею – зима. А вона, за усіма ознаками, вірніше наступний опалювальний сезон, з відомих усім причин буде надскладним.

Про це вже неодноразово попереджала влада. Навіть пропонується понизити санітарні норми температурного режиму в житлових та інших приміщеннях, які опалюються комунальними підприємствами, як в ощадливих країнах Європи, з вісімнадцяти до шістнадцяти градусів тепла. Тож нині головне завдання – забезпечити його стабільність. Це добре усвідомлюють у КП «Міськтепловоденергія», де в умовах воєнного стану робиться все можливе й не неможливе, аби кам’янчани прийдешньої зими були з теплом.

Як розповів генеральний директор підприємства Валерій Гордійчук, як тільки завершився опалювальний період, комунальники приступили до підготовки нового опалювального сезону. Власне, перед цим був розроблений кризовий план теплопостачання міста, згідно з яким наразі виконуються профілактичні роботи. Це дасть змогу забезпечувати надійну, безаварійну експлуатацію підприємства впродовж року. Валерій Григорович зазначив, що нинішня ситуація свідчить про те, що раніше було прийнято правильне рішення щодо масштабної модернізації теплового господарства міста й переведення ряду котелень з газу на замінні види опалення. Тож нині для них триває активна заготовка твердого палива.

Хоч таке запевнення головного комунальника міста над Смотричем вселяє надію, що у містян і цьогорічного опалювального сезону в помешканнях буде тепло та затишно, до того ж уряд пообіцяв в умовах війни не піднімати тарифи, кам’янчани на всякі непередбачувані випадки заздалегідь запасаються альтернативними джерелами теплоносіїв. Як розповів консультант-продавець Павло одного з магазинів електротоварів, ажіотажу немає, але у день люди купують по два-три електронагрівачі – від простих і дешевих «дуйок» за гривень 500 – 700, до дорогих електроконвекторів, теплових керамічних настінних панелей, масляних батарей, інфрачервоних обігрівачів, вартість яких сягає від півтори до п’яти тисяч гривень. За інформацією працівника маркету, особливим попитом користуються лампочки на сонячних батарейках, їх купують одразу по три-чотири.

А ось кам’янчанин Володимир Дмитрович на випадок відключення опалення у міській квартирі готує запасний варіант – переїзд з дружиною на дачу у село Княжпіль, що за 16 кілометрів від міста. Пенсіонер, не гаючи часу, вже встиг капітально відремонтувати стару грубку, з якою були проблеми цьогорічного холодного березня, коли з Ірпеня втекли від війни аж шестеро родичів і яких був змушений поселити тут, у позаміському будинку. Наразі чоловік займається заготівлею дров, благо, є власні – минулої осені під час буревію з корінням вирвало старого горіха. Містянин розповів, що допоміг зрізати бензопилою дві чималенькі акації й «пошматувати» їх на короткі довбеньки сусідці-пенсіонерці. Тепер старенька в міру своїх сил, допомагати ж бо нікому (донька з онуками змушена через війну виїхати до Польщі), щодня коле їх і складає, аби висихали. Хоч і має газифіковану нову велику хату та збирається зимувати у старій, ще батьківській глинобитній оселі з пічкою, адже мінімальної пенсії, хоч і з субсидією, на газ не вистачить.

Ще в однієї самотньої сусідки Володимира Дмитровича Наталії, діти якої теж рятуються від агресора по закордонах, негаразди одразу з двома грубками, яким вже понад десяток років і які потрібно повністю перемурувати. Тож жінка збирається поїхати в сусіднє село Кульчіївці до відомого в окрузі пічника (виявляється, нині фахівці такої справи на вагу золота) Анатолія Яковенка, щоб він їй зарадив у вирішенні нагальної проблеми.

Під час нашого спілкування з Анатолієм Івановичем з’ясувалося, що попит на його послуги останнім часом зростає, адже багато сільчан, які свого часу під час газифікації будинків грубки повикидали, та через теперішню неспроможність оплачувати блакитне паливо, повертаються знову до пічного опалення. Хоча, за словами майстра, таке «задоволення» теж з недешевих і зростає з кожним роком. Скажімо, 10-11 тисяч гривень коштує вже вантажівка дров твердих порід, які ще потрібно порізати та поколоти, у приватних реалізаторів. Тобто в середньому 8 – 10 складометрів деревини якраз може вистачити для сезонного опалення будинку у 50-60 квадратних метрів. До речі, активізувалися з ремонтом грубок, якими не користувалися роками, і дачники. Адже хто знає, де доведеться зимувати… Цікавимося у муляра-пічника розцінками його робіт: так ось, просту пічку він може вимурувати і за 2500 гривень, кахельну, таких у нього на рахунку вже понад три десятки, – за 4-5 тисяч гривень.

Не секрет, що про вугілля, брикет чи торф у селі взагалі сьогодні мова не ведеться. На це паливо ціни давно стали захмарними, особливо для тих мешканців, які отримують мінімальну пенсію чи перебиваються сезонними заробітками.

У ДП «Кам’янець-Подільське лісове господарство» зазначають, що у зв’язку з критичним станом невизначеності на енергетичному ринку, в умовах суворої економії газу, забезпечення населення, об’єктів соціальної сфери, паливно-енергетичного комплексу саме паливні дрова стають одним з основних критеріїв успішного проведення опалювального сезону. Тож незважаючи на те, що близько 70% лісів підприємства знаходиться на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду з режимом обмеженого лісокористування, кам’янецькі лісівники вишукують всі можливі ресурси для успішного вирішення питань із забезпечення людей дровами. Так, з початку року їх ними уже реалізовано понад 6000 куб. метрів для населення. Середня реалізаційна ціна складає 750 грн за один кубометр.

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах