Земля належить українцям: аграрії Кам’янеччини проти продажу національного багатства іноземцям

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

Президент Володимир Зеленський заявив про проведення в Україні земельної реформи до кінця поточного року, а наступного – створення ринку землі. Втім, питання про вільний продаж землі сільськогосподарського призначення порушується в нашій країні не вперше. Починаючи з 2001 року парламент України ухвалив закон, яким заборонялося власникам паїв продавати чи дарувати землю, але дозволялося передавати їх у спадок чи продавати для громадських або державних потреб. Заборона вводилася тимчасово, до прийняття Земельного кодексу. За цей час мораторій на продаж землі продовжувався 9 разів.

Чого чекати від земельної реформи

“Перше і основне – земля належить українцям. У моделі, яку ми пропонуємо з урядом, купувати чи продавати землю зможуть тільки українські громадяни або ж українські компанії. Страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, – це маячня”, – зазначає Зеленський.

За словами представників уряду, запровадження ринку землі надасть нинішнім орендарям першочергове право викупити наділи, а малому бізнесу відкриють дешеві кредити для купівлі землі.

Щоб не було монополістів, планують встановити обмеження: одна особа чи компанія не зможе купити більше ніж 35% земель територіальної громади, 15% області, 0,5% країни. Від запуску ринку землі очікують здорожчання наділів ледь не вдвічі, а українська економіка зросте щонайменше на 2%.

«Це перший раз, коли допомога адресована тому, хто прагне працювати на землі. Але це діятиме для людей, які хочуть купити не більше 500 га», — анонсував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Він пояснив, що ця реформа насамперед для людей, які вже сьогодні є власниками землі і не отримують справедливу за неї ціну: «У нас є 7 млн пайовиків, з них мільйон вже померли. Більше 25% з тих, хто помер навіть не зміг передати цю землю в спадщину дітям — вона просто повернулась у фонд держави. На 6 млн пайовиків, які залишились, у нас всього декілька тисяч компаній, які орендують землю. Питання — на кого саме ми працюємо? На людей чи на крупні агрохолдинги?». На його думку, тільки українець має право обирати — чи він хоче продати, чи орендувати свою землю.

Запровадження ринку землі в Україні планується на середину 2020 року. Водночас Президент України Володимир Зеленський закликає до 1 жовтня розробити та внести на розгляд парламенту законопроєкт про ринок землі сільськогосподарського призначення. За його словами, до 1 грудня парламент має скасувати мораторій на продаж землі.

Ні продажу землі іноземцям

Однак така поспішність неабияк стривожила аграріїв, масла у вогонь додало ще й те, що при відкритті ринку планується надати дозвіл купувати землю юридичним особам. Саме це і стане тієї прогалиною, через яку іноземці зможуть заволодіти українськими чорноземами “, — заявили у громадській спілці «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР), які виступили ініціаторами проведення 20 вересня всеукраїнської акції «Ні продажу землі іноземцям».

Аграріям не до кінця зрозумілий і механізм продажу землі та умови кредитування. Як нині малим фермерам конкурувати з великими холдингами, і як бути з іноземними компаніями, що вже орендують українські землі. Тож сільгоспвиробники вимагали залучити їх до роботи над земельним законопроєктом, щоб уряд зміг врахувати і їхню думку.

Подібна акція відбулася й на Хмельниччині. За словами члена правління ВАР, депутата районної ради Ігоря Гая цього дня живий ланцюг людей і техніки з Кам’янець-Подільського, Дунаєвецького, Новоушицького, Чемеровецького, Віньковецького районів простягнувся вздовж автодороги Н-03 поблизу с.Гуменці.

– Чимало наших співвітчизників не розуміють різниці між поняттями «іноземці», «українські підприємства з іноземними інвестиціями» та врешті-решт просто «юридичні особи». Адже за назвою «юрособи» ми не можемо побачити кінцевого бенефіціара, -каже Ігор Віталійович. – Тому мене не можуть заспокоїти результати зустрічі представників сільських громад та аграріїв з Президентом, де головним месенджем було, що земля не буде продаватися іноземцям, а лише українцям та українським компаніям.

Разом з тим ми маємо різний доступ до кредитів. Нам обіцяють пільгові кредити. Але нам лише обіцяють, натомість іноземці вже мають дешевий ресурс у вигляді трьох або п’яти відсотків річних. Тож про яку здорову конкуренцію може йти мова. Український фермер нині не може купити навіть 25-40 га, яких для нього достатньо, але при цьому дозволяємо юрособам (в т.ч. іноземним) купити 0,5% землі по Україні, а це 200 тис.га. Тому сільгоспвиробники змушені виходити на мирні акції, щоб привернути увагу громадськості.

Крім мирних акцій, аграрії збирають підписи проти продажу землі іноземцям та направляють їх в адміністрацію Президента. На Кам’янеччині 2,5 тисячі людей підтримали цю ініціативу. По Україні ця цифра склала понад 100 тисяч. За словами Ігоря Гая у планах зібрати понад 1 мільйон підписів.

– Я вважаю, що земля має бути товаром, але вона має продаватися за певних умов: після закінчення війни; після упорядкування держгеокадастру, який нині погруз у корупційних схемах, і першочергове право купувати її мають лише фізичні особи-українці, які проживають не менше 5 років в Україні. Перш за все, держава повинна визначити реальну вартість землі. А тоді, можливо, через перехідний період (3-5 років), коли б усе це упорядкували, проводити аукціони та продавати землю юридичним особам. Знову ж таки за умови, що кінцевим бенефіціаром яких має бути українець, – впевнений Ігор Гай. – Потрібно створювати державний земельний банк, куди б люди продавали паї. А держава, в свою чергу, цю землю могла б здати в оренду бажаючим займатися сільським господарством, або продавати її через аукціони.

Тож ми вимагаємо:

– не продавати землю іноземцям;

– якщо і продавати, то лише після закінчення війни на сході;

– провести всенародне обговорення щодо мораторію чи його скасування на продаж землі.

Земля не може коштувати однаково.

Її вартість у Європі

Та чи не стануть ошуканими власники земельних паїв, у яких держава за безцінь може скупити їхні наділи після скасування мораторію?. Цього не варто боятися, запевнив Ігор Віталійович. В Україні розроблена нормативно-грошова оцінка землі, відповідно до якої й визначається її вартість.

Земля не може коштувати однаково. На її вартість впливає чимало чинників. До прикладу, візьмемо Європу. Нині найдорожча земля у Швейцарії – $70,0 тис. за га, Нідерландах – $63,7 тис., Австрії – $42 тис., Ірландії – $39,3 тис., Німеччині – $32,3 тис. Найдешевша вона у Латвії – $1,4 тис., Литві – $2,2 тис., Болгарії – $4,6 тис., Естонії – $5 тис., Хорватії – $7 тис. Такі дані оприлюднив Landlord.

– Секрет різниці в цінах – коментує статистику Ігор Гай, – залежить від кількості землі та державної підтримки, яку власники наділів отримують у формі дотацій. Чим більша дотація, чим менше вільної землі, тим вона стає дорожчою. Так у найрозвинутіших в аграрному секторі Швейцарії та Італії 100% земельної власності перебуває у приватних руках, 99% – Бельгії, Латвії, 98% – Данії, Фінляндії, Болгарії.

Мова йде про те. що ринок землі має бути, але при його запровадженні повинна спрацьовувати система запобіжників, аби ми не втратили свою національну цінність – землю.

 

В Україні

Що ж стосується України, то за даними Мінагрополітики, Держгеокадастру та інших джерел Україна має 60,3 млн га земель, тобто 6% від усієї території Європи. Площа сільгоспугід – 42,7 млн га (70% території України), а ріллі –  32,5 млн га (78,4% усіх сільськогосподарських угідь). Водночас чорноземів у нас 17,4 млн га, тобто 8% всіх світових запасів. За цей час земельні відносини в Україні сформувалися у вигляді оренди земель (короткострокової у 7-10 років та довгострокової –49 років і більше). Державна земля складає 10,4 млн га.

В Україні земельні наділи (паї) отримали 6,9 млн осіб. І якщо говорити мовою статистики, то в першому півріччі 2019-го найвищу вартість оренди гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксовано на Кіровоградщині — 8,4 тис.грн, а найнижчу, 0,9 тис.грн, — на Закарпатті. Тим часом на Хмельниччині цей показник склав 7,8 тис., Полтавщині – 7,5 тис., Вінниччині — 7,3 тис., Черкащині — 5,4 тис., Київщині — 4,8 тис., Харківщині — 4 тис., Чернігівщині — 3,6 тис., Житомирщині — 3,5 тис., Сумщині й Луганщині — 3 тис., Дніпропетровщині — 2,4 тис., Рівненщині — 1,2 тисячі… Загалом же, згідно з інформацією Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), становить по Україні 4,4 тис.грн. Це пересічно 26,6% від її нормативної грошової оцінки.

Що ж стосується орендної плати за паї, то найбільше орендодавці отримують у Черкаській області – 3,5 тис.грн, Полтавській – 3 тис. На Хмельниччині середня вартість паю становить майже 2,3 тис.грн. Що ж стосується Кам’янеччини, то за словами начальника відділу агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів райдержадміністрації Надії Сузанської середня вартість оренди одного гектара сільгоспугідь складає 6,6 тис.грн. Найбільше за пай  платять ФГ «Колос Агро», ТОВ «Гарант» (понад 15 тис.грн), ПП «Гринчуцьке», СТОВ «Гуменецьке»  (близько 13 та 9 тис.грн відповідно).

У районі є чимало агропідприємств, які своїм орендодавцям сплачують лише 3% від вартості нормативно-грошової оцінки паю, що в грошовому еквіваленті становить близько 2 тис.грн.

 

Війна за землю

– Нині в Україні йде війна за землю, – впевнений депутат районної ради Ігор ГАЙ. – І середньому та малому агробізнесу важко сподіватися, що держава вчасно зможе підставити плече. Нам важко конкурувати з великими агротрейдерами. До прикладу, якщо соняшник торік коштував 10,8 тис.грн за тонну, то нині його приймають по 8,6 тис., пшениця 2-3 класу була минулого року по 5,7-6,2 тис.грн, то зараз – по 4 – 4,15 тис.грн, кукурудза з 5,4 впала до 3 тис.грн/т. Здавалося б, якщо закупівельні ціни на сільгоспсировину зменшуються, то, відповідно, це мало б відобразитися на гаманцеві пересічного споживача. Скажіть, будь ласка, хоч однин житель України відчув падіння цін на сировину на полицях магазинів? Чи подешевшали хліб, молоко, ковбаса, олія тощо? Це очевидна змова картелю зернотрейдерів, які хочуть відтіснити аграрний середній бізнес з українського ринку. Ми нині стали економічно незалежними і можемо впливати на політичну ситуацію у країні, що їм вкрай невигідно. І робиться все для того, щоб бізнес середнього класу продавався і став нерентабельним.

Надія ЄРМЕНЧУК.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар