ВІН НЕ БОЯВСЯ ДИВИТИСЯ СМЕРТІ В ОЧІ
Знову Кам’янеччина в жалобі… 24 лютого поблизу Мар’їнки Донецької області під час виконання бойового завдання загинув 36-річний гранатометник КРИЩУК Роман Іванович з Довжка.
Про трагічну звістку родині повідомив побратим, який пліч-о-пліч з Романом боронив рідну землю. «У цей день велися запеклі бої з ворогом. Постійно обстрілювалися наші позиції. Перепочинку, як такого, майже не було. Тож коли у нас випало затишшя, – каже військовий, – Роман, почувши, що поряд, на іншій позиції, дуже гаряче, поспішив хлопцям на підмогу. Звідтіля більше Роман не повернувся…».
Побратими розповідали, що на нього можна було покластися, воювати спина до спини, бо такий ніколи не зрадить. Роман був вірним своїй справі, дисциплінованим та відповідальним бійцем, готовим підкласти плече другові за будь-якої нагоди.
Народився Роман Крищук 8 квітня 1986 року в Кам’янці-Подільському. У 1992 році пішов у перший клас ЗОШ №4. Він завжди був активним, любив брати участь у шкільних заходах, до того ж закінчив курси офіціанта, а ще музичну школу по класу акордеон.
Після 11 класу в 2003 році вступив на історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка, який успішно закінчив у 2007 році.
Кажуть, що справжній чоловік повинен посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина… За своє коротке життя Роман із цим завданням впорався. У 2014 році одружився з Катериною. Через два роки у родини Крищуків з’явився синочок Богдан. Всю свою батьківську любов, тепло вкладав у малого Богданчика. Та й не один будинок звів своїми руками Роман, адже працював на будівництві у столиці.
Та клята війна перервала мирне життя подільської родини. У червні 2022 року Романа Івановича Крищука мобілізували до лав Збройних Сил України. Мужній воїн проходив військовий вишкіл на Миколаївщині у 79 окремій десантно-штурмовій бригаді (правда, Роман міг і відмовитися, адже у 2007 році під час проходження строкової служби його за станом здоров’я комісували). Після навчань відразу поїхав на фронт. Свій останній бій мужній воїн прийняв під Мар’їнкою.
Роман був хорошою людиною, люблячим батьком, коханим чоловіком, найкращим братом, вірним другом. Він мріяв про щасливе, мирне життя, про можливість вболівати за улюблену футбольну команду «Динамо» (Київ), а найголовніше – про перемогу, і вважав за обов’язок боротися за мирне майбутнє України. Він не боявся дивитися смерті в очі.
Саме таким – хоробрим, щирим, небайдужим, незрадливим патріотом рідної землі пам’ятатиме Кам’янеччина свого Героя.
Похоронили Крищука Романа Івановича 4 березня у Кадиївцях, де у вічному спокої спочивають його батько й мати.
Автор:
admin
