Маленький смайлик замість «валентинки». На Кам’янеччині в День закоханих народилося 2 малюків

Сентиментальні lovestory з екранів телевізора без хустинки неможливо дивитися, чіпають до сліз. І пишуться вони ж з нас з вами. Ніякий актор не в силах передати той океан непідробних, справжніх почуттів, коли наяву зустрічаються дві половинки одного серця. І де шукати ці романтичні історії, як не 14 лютого у пологовому, коли кохання отримує своє продовження.

Денис Бучковський готовий для своєї дружини Лесі весь світ постелити до ніг, а вона – навзаєм. В їхніх відносинах стільки тепла та почуттів, що годі пояснень, аби зрозуміти чому їхній первісточок Марк попросився на світ у день усіх закоханих. Свято вже майже підходило до свого завершення, але амурчики тримали інтригу до останнього й припіднесли сюрприз, вагою 3400 грам, батькам вже о пів на дев’яту вечора. Стріли амура тоді літали по всьому районному пологовому відділенні, і медперсоналу було за найліпшу похвалу спостерігати за щастям молодої родини.

• Готувалися до іншої дати, і приємним шоком стало, коли синуля постукався кількома днями раніше – в такий незвичайний день. Кращої «валентинки» від дружини й не придумаєш. Пустили до палати – розгубився, не знаю кого йти обіймати: цілувати дружину чи малятко? Лікарі проводять з ним необхідні маніпуляції – не капризує, терпить. Як справжній чоловік показує силу волі та характеру, – досі переживає приємні хвилювання новоспечений батько.
• Весь у папу, – приєднується до розмови породілля, для якої вдача малого в батька за найбільший комплімент.

Лесі обранець запав у душу за набір якостей, яких так мало проявляється в сьогоденні. Зароджувалося їхнє кохання швидко, з першого повідомлення Дениса в мережі: «Давай познайомимося» та першого побачення біля «Олівця». А вже через кілька тижнів хлопець не дозволяв обраниці харчуватися в студентській їдальні, а готував їй особисто домашні обіди, оскільки жив неподалік місцевого університету, де навчалася дівчина. Ці перші приємні дзвіночки нашіптували Лесі, що поряд людина, яка вміє опікуватися, переживати та підтримувати. А те, що в юнаку живе романтична натура, тільки добавляла йому плюсів.

Майже рік після знайомства відбулося незабутнє побачення. У залі «Ля Мажору» – ні душі. Посередині великий стіл, свічки, вечеря на двох. Денис попросив Лесю одягнути святкову сукню, і вона без задніх думок просто йшла з коханим в ресторан провести разом час. Невимушена атмосфера, стиха грала скрипка, запрошуючи пару до повільного танцю. Цей штиль провіщав початок справжнього урагану емоцій, коли хлопець присів на одне коліно та зробив дівчині пропозицію руки й серця.

Після цього вони нерозлучні, яскравим підтвердженням чого є крихітка Марк, який неодмінно виросте лицарем. І хай не на білому коні, але на білому мерседесі – це точно.

Свого «Валентина», тільки на ім’я Станіслав, 14 лютого прийняли у міському перинатальному центрі. Народився хлопчик з вагою 3075 грамів у сім’ї Віки та Сергія Зіневичів, які познайомилися в стінах місцевого вишу. Більшого сюрпризу в День закоханих не могли собі й нафантазувати. А маляті є в кого вдатися , бо ж молоді люди – ще ті майстри приємних несподіванок!

• Дізналася, що чекаємо на хлопчика, саме перед днем народження татка, який на той час перебував за кордоном. Тож вирішила вислати йому в подарунок фото з УЗД, але зі світлиною щось не вийшло. Засмучена, не втрималася й по телефону розголосила всю таємницю наперед. То він так у трубку кричав від радості, що кілометри між нами не відчувалися, – ділиться приємними спогадами породілля. – А от чоловікові здивувати мене вдалося, не проколовшись ні на йоту. Весілля ми вирішили не справляти, а тільки скромно, по-студентськи, розписатися. Та це була офіційна версія для нареченої. Насправді під РАЦСом нас очікувала компанія друзів та знайомих з кульками, подарунками та привітаннями. Якби це було в приміщенні, то тільки не вистачало ввімкнути світло, як це відбувається в кращих традиціях святкування. Тож найважливіший день мого життя пройшов як у голлівудському кіно.

А кіно – то життя з невеликою долею вигадки. І ми самі в ньому режисери. Тож не скупімося на любов, щоб фільм можна було назвати романтичною комедією.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Поділитися в соціальних мережах