Не впізнав рідню

– Глянь на Хрюшу, любий друже,

Він не з тої ноги встав?

Чи зазнався, може, дуже?

А чи нас він не впізнав?

Зазнаватись-бо негоже,

В нього рило – як і в нас,

Як і ми, літать не може,

Крил не має про запас.

– Ну й наївний ти, обжоро,

Від життя-буття відстав.

Хрюша наш буквально вчора

Чин начальника дістав!

Борис УРОДА

Поділитися в соціальних мережах