І молодість згадати, і затишком насолодитися

Факт беззаперечний – українські села є одними із найкращих у світі. Це про них писав наш великий пророк Тарас Шевченко:
Село на нашій Україні –
Неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
…А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
…Сам Бог витає над селом…
Впевнені, не один мешканець Княжполя, прочитавши ці рядки, може мовити: «Так це ж про наше село написав Тарас Григорович».

І дійсно, цей мальовничий населений пункт рідного Поділля, маленька частка великої України, який не так давно відзначив своє 600-річчя, зачаровує у будь-яку пору року своїми неповторними пейзажами, дивовижними краєвидами, багатою флорою і фауною.
До речі, щодо назви села, яке і по сьогодні його корінні мешканці називають Княжим, воно й зрозуміло чому, адже княже поле належало до давніх володінь руських князів, власність яких зафіксована ще в Х-ХІ столітті. Залишки давньоруського городища при злитті річок Тернавки та Гниловідки, пагорби валів, що були кордоном між володіннями римського імператора Траяна та словенітів, заповідні урочища Національного парку «Подільські Товтри» з унікальними пам’ятками природи формують у поколіннях княжпільців усвідомлення значущості цієї землі.
Аби більше упізнати Княжпіль, варто його відвідати, вірніше Княжпільський ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Тож рекомендуємо розпочати це з вершини гори над річкою Гниловідка, з-під скали якої витікає цілюща джерельна вода, й місцеві мешканці кажуть, що вона є навіть лікувальною, звідки приємно помилуватися широким лісовим морем, що розкинулося у далечінь. Ну, справжнісінькі тобі Карпати, а, може, й краще. Віковічні буки, столітні дуби, рослини, занесені до Червоної книги України: ковила волосиста, сон великий, сон чорніючий, підсніжник білий, різноманітне грибне царство так і проситься у фотооб’єктив.
А ще на початку лісу, у напрямку з вулиці Лісної, на колишньому обійсті лісників вас зустріне сосна звичайна, якій за переказами старожилів уже понад 300 років. Саме територію біля неї, при сприянні корінного мешканця Княжполя, палкого патріота рідного села, лісника із династії лісівників Ігоря Ільницького, ми і вирішили облагородити, встановити інформаційний стенд про лісову старожилку, а ще лавочку. Тож впевнені, що княжпільчани старшого віку, на неї присівши, згадають свою молодість, адже саме на цій місцині свого часу вони часто проводили вільний час, аби просто насолодитися затишком осіннього лісу. Оцінять зроблене і подорожні, яких тут буває чимало у будь-яку пору року. До речі, зроблене – подарунок місцевим мешканцям до дня села, яке вони відзначили на празник Святої Параскеви.
А ще гарним місцем відпочинку для сільчан, і не тільки, є казковий водоспад на річці Гниловідка, на місці старого млина та дороги, яка веде через ліс до села Дерев’яне. Неподалік, під зеленим шатром залісених товар, збереглись залишки унікальної пам’ятки археології – старовинного давньоруського Княжпільського городища та оборонних валів, залишків трипільського поселення.
Звичайно, це далеко не повний перелік дивовижних місць Княжполя, які варто побачити.

Станіслав СТОЯНОВСЬКИЙ, Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах