Для кам’янчан сім’я вже не в пріоритеті?
21,9% малюків в Україні, тобто кожна п’ята дитина, народжується поза шлюбом. Про це свідчать демографічні дані. В той же час з кожним роком у нашій державі все меншає офіційно зареєстрованих шлюбів.
Примітно, що загрозливими темпами ця цифра зростає в індустріально розвинених областях, тоді як в інших регіонах вона не настільки гнітюча. Так, у Тернопільській і Рівненській областях лише 6,5% дітей народжується «без батька».
Чи то західна мода дається взнаки, чи то моральні цінності в молодого покоління інші, ніж були ще якихось 10-20 років тому, але молоді люди укладати офіційний шлюб не поспішають. Зокрема, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, якщо серед українців віком 50-60 років у офіційному шлюбі перебувають понад 80% громадян, то серед молоді до 35 років таких не набереться і 20%. Водночас у зареєстрованих шлюбах зростають показники розлучень…
Сім’я перестає бути для наших громадян пріоритетом, на зміну їй приходять інші життєві цінності. І в цьому соціологи вбачають велику загрозу для українців як для нації.
Чи то в наш Кам’янець ще не дійшли новомодні віяння вільного співжиття, чи то романтична атмосфера древнього міста надихає на узаконення стосунків, щоб разом і назавжди, але статистика тут радує. Так, за даними Кам’янець-Подільського міського відділу реєстрації актів цивільного стану громадян, у 2017 році в місті було укладено 1087 шлюбів проти 848 у 2016-му. В той же час, хоч і не дуже, але зменшилась кількість розірваних шлюбів: 2016 року таких було 454, а 2017-го – 444.
За минулий рік матерів-одиначок у нашому місті зареєстровано близько 6%.
У районі картина не така райдужна. У 2016 році Кам’янець-Подільським районним відділом реєстрації актів цивільного стану було зроблено 416 актових записи про народження дітей, у 106-ти з них матері зазначалися, як такі, що не перебувають в шлюбі, а це майже 25%. Торік матерів-одиначок було зареєстровано 85 при загальній кількості 373 (23%). Отже, майже 25% матерів нашого району виховують дітей без батьків. Або проживаючи з батьком своєї дитини в громадянському шлюбі, свідомо реєструються як одинокі матері, розраховуючи на пільги та допомогу від держави.
За 2017 рік районним РАЦСом було зареєстровано лише 288 офіційних шлюбів, а в 2016-му — 310. При цьому кількість розірвання офіційних стосунків майже не змінилася: 43 минулого року та 44 – 2016-го. Пояснень цьому може бути лише два: або молоде покоління жителів району, керуючись змінами суспільної моралі, не поспішає до РАЦСу, віддаючи перевагу вільному співжиттю, або ж демографічна ситуація складається так, що немає вже кому одружуватися в наших селах. На жаль, і те, й інше викликає сум.
Соціологи пов’язують збільшення кількості матерів-одиначок з кількома факторами. По-перше, самостійність та емансипованість жінок дозволяють матерям самим виховувати дітей, не покладаючись на чоловіків, а то і зачасту народжувати дитину, як кажуть, для себе. До того ж офіційна виплата при народженні дитини, а це близько 41 тисячі гривень, підвищує впевність матері в затрашньому дні. По-друге, сучасні чоловіки нерідко й самі відмовляються брати на себе сімейні зобов’язання. Проте вже згаданий фінансовий фактор, що передбачає виплату соцдопомоги одинокій матері, є чи не найвагомішим. Тож чи не робить держава ведмежу послугу нашому суспільству, даючи рибу замість того, щоб дати вудочку? Чи не краще створити для українських родин такі умови, аби вони могли повноцінно забезпечити себе та своїх дітей, не спекулюючи при цьому святим – родинними стосунками? Але певно, державі простіше кинути своїм громадянам кістку у вигляді соцдопомог, ніж налагоджувати економіку, створювати робочі місця та піднімати загальний рівень життя населення.
За інформацією управління соціального захисту населення Кам’янець-Подільської РДА, нині в них на обліку перебуває 404 жительки району, які отримують соціальну допомогу, як одинокі матері. Принагідно зазначимо, що право на таку державну підтримку мають матері, діти яких досягли 18-річного віку. Якщо ж дитина після досягнення нею повноліття продовжує навчатися, то матір має право на соцвиплати до досягнення дитиною 23-річного віку.
Розмірковуючи про нові життєві цінності в період повальної глобалізації, розраховувати, що молоде покоління свято дотримуватиметься тих моральних постулатів, які здавалися непорушними ще якесь десятиліття тому, не доводиться. Як і не слід стверджувати про загальне падіння моралі. Скоріше, йдеться про її видозміну та гнучкість і готовність представників нового покоління українців слідувати тенденціям сучасного світу.
Тетяна ПРОСЯНА.
Автор:
Лічкевич Юлія
