Волонтерство в кам’янчан у крові (5 грудня – Всесвітній день волонтерів)

Війна увірвалася в наше життя раптово, наче стихійне лихо, кардинально перекроївши все – плани на майбутнє, родинні стосунки, впевненість у завтрашньому дні. Родину Ремішевських з Голоскова вона зачепила напряму: 20 січня 2015 року пропав безвісти глава сім’ї – Віталій Валентинович, військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади. Згідно з повідомленнями учасників оброни аеропорту, він загинув, але тіло його досі не знайдене, тож рідні плекають надію, що він може бути живий.

– Ми з дітьми віримо й чекаємо, що настане момент, коли ми знову будемо разом. Не припиняємо пошуків, ходимо до церкви, молимося за здоров’я чоловіка й за те, щоб швидше отримати від нього гарну звістку. Віталій завжди нас оберігав, а тепер ми хочемо вберегти його нашими молитвами, – говорить дружина Оксана Валентинівна.

А ще вона висловлює щиру вдячність тим людям, які не залишили її сім’ю наодинці з бідою й у найважчі моменти життя підставили дружнє плече допомоги. Підтримують, бо ж розуміють: родина залишилася без годувальника, а що вже й говорити про моральний аспект справи…

– Велике спасибі попередньому складу депутатського корпусу районної ради, які, дізнавшись про наше горе, зібрали та передали нам гроші. Дякую мешканцям села Голосків та особисто підприємцю Тарасу Маньковському за надану матеріальну допомогу. І взагалі протягом усього цього часу я відчувала підтримку не лише з боку держави, влади, а й зовсім незнайомих людей. Особлива подяка волонтеру Валентині Вараві з ГО «Ініціатива Є+» з Києва, яка вийшла на мене через соціальні мережі. Саме вона організувала для доньки Даринки відпочинок за кордоном і в Карпатах, а також допомогла з капітальним ремонтом будинку. Зараз можемо похвалитися новенькими кухнею, ванною і туалетом. Будівельні матеріали для цього зі знижками надали в гіпермаркеті «Епіцентр», а ПАТ «Подільський цемент» за зверненням кам’янецьких волонтерів Ніни Скавренюк та Валерія Шкуренкова (ГО «Істина добра») виділив тонну цементу, – ділиться Оксана Ремішевська.

Жінка намагається згадати добрим словом кожного з волонтерів та благодійників, бо їхня допомога в такий скрутний для родини час дорогого вартує. Відрадно й те, що йдеться не про одноразову акцію, а постійну підтримку родини. Так, народний депутат Олександр Герега з самого початку виплачує Даринці, наймолодшій дитині в сім’ї, 2000 гривень щомісяця. А в райдержадміністрації ми дізналися, що до Дня Збройних Сил України родині буде надана чергова матеріальна допомога. Крім того, райдержадміністрацією підготовлено пакет документів для виділення сім’ї Ремішевських матеріальної допомоги з обласного бюджету.

* * *

– Що для вас волонтерство? – запитали ми в Ніни Скавренюк, людини, яка напряму причетна до цієї справи й займається нею ще з 2014 року.

– Сьогодні слово «волонтер» асоціюється у нас, насамперед, з допомогою українським військовим, підтримкою їхніх сімей, а також родин біженців із зони бойових дій. З початком військової агресії Росії саме волонтери забезпечували нашу армію практично всім десь відсотків на вісімдесят. Тоді ми безперестанку збирали та відправляли вантажі в зону АТО – необхідне військове спорядження, продукти, одяг, предмети першої необхідності. У цьому нам допомагали прості жителі Кам’янеччини. Сьогодні вже такої необхідності немає, держава сама в змозі забезпечувати потреби своїх вояків та їхніх родин. Але наразі допомога громадської організації «Істина добра» бійцям не стільки матеріальна, скільки логістична. Зокрема, ми сприяємо їм у вирішенні земельних, юридичних та інших питань, які вимагають подолання чималої кількості бюрократичних перепон.

Насправді ж волонтерство – це безкорисливо робити добру справу в своєму домі, своїй громаді, до прикладу, посадити дерево, допомогти старенькій бабусі, зібрати сміття на вулиці чи нагодувати бездомну тварину. І така робота ніколи не припиняється, адже Україна завжди була багата на благодійництво.

Звісно, ми й зараз не забуваємо про земляків, які боронять східні рубежі країни. Хочеться, щоб вони повсякчас відчували нашу турботу, могли на дозвіллі почастуватися домашніми смаколиками й завжди пам’ятали, що на них чекають вдома. Допомогти в цьому можете й ви. Хочете зробити добру справу – передати привіт-передачку нашим хлопцям у зону АТО, приходьте. Наша адреса: Кам’янець-Подільський, вул.Привокзальна, 30А, торговий центр «Ната».

Або дзвоніть: 067-595-54-32 (Ніна Дмитрівна), 097-555-51-32 (Валерій Сергійович).

Не забуваймо: вже зовсім скоро – день святого Миколая, Новий рік і Різдво. Нехай завдяки нашим спільним старанням вони стануть для вояків незабутніми. Небайдужі, долучаймося!

Наталя КАМІНСЬКА.

Поділитися в соціальних мережах