Так і до «водних» бунтів не далеко

Автор: | Опубліковано Політика Немає коментарів

Вчора відбулася дев’ята сесія районної ради VІІ скликання, яка вкотре засвідчила, що проблем в районі по горло. Хоча з першого погляду можна було б обмовитися, що на одну таки стало менше. Тема доріг, точніше районного бездоріжжя не сходила з вуст депутатів чи не кожну сесію. Та на цей раз про наші траси майже мовчали. Але ні, дива не сталося, значна частина доріг продовжує страждати на горбисто-ямкову хворобу. Просто стару проблему №1 затінила нова, гостра і болюча. Зважаючи на сухий клімат останніх років, що призвів до обміління криниць, та зношеність водної мережі, район опинився на межі водного колапсу. Люди в паніці й біжать з цією бідою до виразників їхніх інтересів.

Прямим тому свідченням є депутатські запити, які надійшли на розгляд районної ради. З 23 заявлених, а також тих, які поступили безпосередньо під час засідання, біля десятка стосувалося саме питань покращення системи водопостачання району та забезпечення населення питною водою. Зокрема, це запити депутатів Ігоря Гая, Анатолія Ломніцького, Віталія Завадського та Віти Горохолінської, Ілони Добросельської, Світлани Лайтер, Івана Громика, Петра Мосендза…

– До питання водозабезпечення потрібно віднестися вкрай серйозно, бо так і до водних бунтів не далеко. Не чекати милості від природи, а самим знаходити шляхи вирішення проблеми, серед яких і створення компетентної комісії для вивчення становища, розробка спеціальної програми, — каже Ігор Гай. – Перше, потрібно, щоб зарухалися сільські очільники, нині на рахунках територіальних громад лежить 20 млн.грн., частину яких можна пустити саме на ці потреби. Відчувши господарський підхід в регіонах, і центральна влада потягнеться та підкладе плече у вигляді фінансової підтримки. На основі співфінансування бюджетів усіх рівнів ми зможемо і старим водогонам вдихнути друге життя, і нові збудувати.

Також від Ігоря Гая надійшли запити щодо нецільового використання земельних ресурсів у с.Калиня, відсутності дорожніх вказівних знаків на автошляхах, ремонту спортивного залу Кульчиєвецької ЗОШ (аналогічне звернення поступило від Світлани Лайтер). У тому числі Ігор Гай та Анатолій Ломніцький висловили прохання мешканців Шутновець відкоригувати маршрут рейсового автобуса «Кам’янець-Подільський – Устя» та збільшити кількість його заїздів у село з 2 до 5.

Низка запитів стосувалася потреб ремонтного характеру. На необхідність ремонту приміщення ДНЗ у с.Тарасівка звернув увагу своїх колег Анатолій Ломніцький, а на актуальності продовження будівництва котельні Слобідо-Рихтівської ЗОШ наголошував Сергій Прокопов. Руслан Сендзюк подав на розгляд депутатського корпусу два запити. Один — про виділення додаткових коштів на реконструкцію котла у Чабанівській школі. Другий – про передачу на баланс ЦПМСД приміщення чабанівського ФАПу, яке наразі ні за ким не рахується, просто висить у повітрі, а люди змушені робити ремонт за власний кошт, бо того, в кого можна попросити грошову допомогу, банально немає. Ремонту потребує й ФАП у с.Баговиця, в якого протікає дах. Проте делегуванню коштів перешкоджає те, що об’єкт розміщений в приватній будівлі. Тому депутат Анатолій Ломніцький запропонував два виходи з ситуації – або узаконити перебування об’єкту в приміщенні, або ж підшукати інше «житло». Про те, що в аварійному стані знаходиться медпункт в с.Яруга, обранцям нагадав Віталій Завадський.

Запит на медичну тематику подало й сімейне подружжя депутатів Яни і Сергія Прокопових, котрі виразили переживання за здоров’я жителів Рихтівської сільської ради, які вважають, що одного лікаря-стоматолога, який нині піклується про голлівудську посмішку мешканців, на їхню округу, а це 5 тисяч населення, недостатньо.

Парою запитів відзначився і Олександр Гінзеровський. У першому він говорив про потребу в заміні віконних блоків у Подільській школі, в іншому зауважував про нагальність забезпечення помпою та спецобладнанням пожежної машини, що дислокується в Крушанівці та обслуговує низку сіл Староушицького напрямку.

Про подальший перебіг засідання сесії читайте в наступному номері.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Додати коментар