ЗНАТИ СВОЇ ВИТОКИ
Напередодні Трійці (П’ятидесятниця, Зелені свята) літнє сонечко по-особливому затишно заливає невеличкий дворик давніх вірувань, що при музеї старожитностей. Радують око острівці ромашок на фоні ніжної травички, дивує колекція язичницьких речей для поклоніння, вражають монументальні кам’яні ідоли, знайдені археологами в різні часи біля Збруча, в Ставчанах, у Калюсі та Юрківцях…
Немало залишків цієї дохристиянської культури на наших територіях зустрічається і до сьогодні, адже язичництво тут затрималося ще так років на двісті навіть після християнізації Русі.
Нині про те, як органічно злилася ця культура з новітньою розповідатиме гостям (а вони з різних куточків країни) молодший науковий співробітник відділу археології Світлана Смірнова. Сто тридцять шосту річницю з дня заснування відзначив Кам’янець-Подільський історико-архітектурний заповідник, так що є чим зацікавити всіх, хто не обмежується сторінками шкільного підручника. Нині ми як ніколи активно звертаємося до минувшини, щоби, як писав Іван Огієнко, «зрозуміти сутність сучасного українця».
Наразі, коли загарбник прийшов на наші землі з метою знищити націю як таку, необхідно кожному з нас чітко усвідомити, якого ми роду-племені, котрі найкращі риси, звичаї, традиції мають вберегти нас як народ.
У прийдешнє свято у церквах поминають загиблих воїнів, заквітчують оселі й подвір’я зіллям-оберегом, пригощають один одного печивом у вигляді сонечка, згадують рідних, що пішли вже за межу, бабусі переповідають маленьким онукам легенди про русалок (недаремно цей тиждень називають русалчиним Великоднем), і хочеться вірити, що на цьому наша цікавість не закінчуватиметься.
От і зараз відвідувачі дворика перейшли до зали іконопису в Картинній галереї, щоби дізнатися більше про знамениту «Трійцю». Серед дорослих помічаю дітей, які, між іншим, дуже уважно слухають екскурсовода-фахівця.
– Що тебе найбільше зацікавило, – запитую у 12-річної Діани з Донеччини, – чи запам’яталося під час відвідин цих локацій?
– Кам’яні ідоли, – відповідає, – це така глибока історія…
Як то кажуть, вустами малюка… Тож не будемо лінуватися заглиблюватися в нашу історію, бо без цього не може бути успішного злету в майбутнє. Не буває по окремості «учора», «сьогодні», «завтра» – усе це ланки одного ланцюга.
Лариса МАСЛОВА.
Автор:
admin
