СПРАВЕДЛИВІСТЬ ВСЕПЕРЕМОЖНА
Життя неодноразово випробовувало мешканку села Гута Чугорська Жанну КОРНІЙЧУК на міцність, хоча їй ще нема шістдесяти. Втім, і щасливими моментами не обійшлось.
До прикладу, в дитинстві їй, вихованці будинку для сиріток, повезло із добрими людьми, котрі стали для неї дбайливими, люблячими батьками.
У рідному колгоспі Жанна не цуралася ніякої роботи: трудилася їздовою, на тракторі, не відмовлялася підміняти на фермі працівниць.
Та хвороби зазвичай не питають дозволу – от і 33-річній Жанні Корнійчук хірурги змушені були видалити нирку, що зробило її недієздатною на багато місяців. За двадцять років буде прооперовано й другу нирку. Прийомний тато, ветеран Другої світової, звісно, передчасно покинув цей світ, а там на довгі роки злягла і мама, за котрою належало доглядати доньці. Так що турбот вистачало, та й здоров’я самої Жанни не покращувалося: сьогодні жінка хворіє ще й на цукровий діабет. Живе з інвалідної пенсії, та оптимістично налаштована, бо ж як інакше – треба думати й про дітей, хай і дорослих, про їхніх нащадків – онучат.
Коли йшло розпаювання колгоспних угідь, Жанна Семенівна й собі попросила землі, та попередня влада їй категорично відмовляла: мовляв, у господарстві працювала з перервами, та й (чомусь?) не на тих роботах…
Ображена Жанна не знала, куди й звернутися, аби відновити справедливість.
На щастя, хороші, порядні люди ще не перевелися в нашому багатостраждальному суспільстві. «Сердечним хлопцем» називає Жанна Семенівна 25-річного односельчанина Михайла Кошоватого. Молодість не заважає Михайлові керувати сільгосппідприємством і одночасно займатися шляхетними справами.
Так, на великі свята всім пайовикам, чиї землі орендує, він обов’язково привозить подарунки (і не в рахунок паю, як це роблять окремі господарники) – солідні пакети, котрі «тягнуть» не менше як на 300 гривень.
Якось молодого чоловіка запитали, чому він по завершенні сезону не поїде відпочити так десь днів на десять до теплих країв? У свою чергу здивувався: «А що я там робитиму цілу декаду, я б занудьгував уже за два-три дні…».
Ми колись уже писали, що Михайлові доби не вистачає, аби владнати не тільки власні справи, а й проблеми, котрі допомагає «розрулити» іншим. Маючи дві вищі освіти, хлопець знається на багатьох питаннях – економічних і правових.
Отож, коли випадково дізнався про історію Жанни Семенівни Корнійчук, узявся без зайвих розмов допомогти.
За власні кошти відновив потрібну для перегляду на сесії селищної ради документацію. І нарешті за сприяння очільника Староушицької громади Анатолія Тимчука та тамтешнього депутатського корпусу Жанна Семенівна отримала пай.
І щоб не говорили нині про втрату соціумом необхідних в усі часи якостей, небайдужість буде завжди рушійною силою, яка долатиме будь-які перепони на шляху побудови гуманного і гармонійного майбутнього. Тож хай лишається на совісті тих, хто не намагався зрушити з мертвої точки не таке вже й складне питання, – правда всепереможна, її не скасуєш.
Лариса МАСЛОВА.
Автор:
admin
