Суспільство
Бджоляр
Світанок чомусь ніяк не наставав, а морок й моторошну тишу огортав крижаний холод. На перекидному календарі не залишилося жодного листочка, хоча була ще тільки середина року. Так от який він, кінець світу? Це не я намалювала цю жахливу картину, а великий учений Альберт Енштейн, який пророкував закінчення життя на
Незалежність: за вектором надії та здобутків
Щедре серпневе сонце заливає яскраві клумби посеред міста та на подвір’ях. Прилавки аж вгинаються під вагою величезної смугастої ягоди – улюбленого смаколика дітвори. На розі Соборної виграє вуличний скрипаль, і продавчиня із сусіднього маркету навіть вибігла на вулицю, щоб послухати «чардаш». На кожному кроці – ятки із безліччю сортів
То рідіють чи ні ліси Кам’янеччини або Чому над лісівниками навис Дамоклів меч
Все частіше шпальти газет та телеефіри заповнюють повідомлення про незаконну вирубку лісів на теренах України. Простори Інтернету заполонили фото «облисілих» Карпат. Громадськість б’є на сполох, мовляв, вночі ліс вивозять фурами, а покарання для вандалів так і немає. Зрозуміло, що дерева споконвіків рубали, рубають та будуть рубати, але чомусь саме
Ціна питання — копійка
Цінники з магічними дев’ятками продовжують тримати нас у полоні своїх чар, незважаючи на те, що цей маркетинговий хід, оснований на психологічному впливові, вже давно розкусили експерти. Проте й досі ми, мов приворожені, тягнемо з полиці товари за гарячими знижками із славнозвісним закінченням «0.99». Акційні трюки та їх вигода для
Як «Летавчанка» збирала, а Кам’янець дивував
Ми вже не раз писали про дружбу Кам’янеччини із Луганщиною, безпосередньо з містом Сватове, що стало мало не побратимом «Квітки на камені». Ця історія розпочалася ще торішньої зими, коли був найбільший потік переселенців з окупованих районів Луганської області, а адміністрація Сватового звернулася до кам’янчан з проханням про підтримку. Тоді
А лимони то… з Гуменець!
Попри поважний вік, в очах Ганни Андріївни ЧОРНОБРИВОЇ завжди виграють сонячні зайчики, а на вустах сяє посмішка — така вже вона відкрита й привітна людина. Жінка, яка не звикла ні на що скаржитися. Вона просто живе, як живеться, як Бог дає, знаходячи в простих речах радість буття. А було
Не проГАВте чотирилапого друга!
Вона з’явилася на моїй дорозі в один із зимових днів, коли я вранці поспішала на роботу. Пригадую, тоді на вулиці стояли морози, а льодяний вітер, здавалося, пронизував аж до кісток. Невеличка чорна собачка (як з’ясувалося пізніше — дівчинка) дрижала від холоду, її боки аж позападали — одразу було видно,
З чистого аркуша
До болю знайомі вулички та скверики. Через одного вітаються, всміхаючись, перехожі, і найрідніша домівка — твоя, в якій, де б ти не був, найліпше та найзатишніше. Твій спосіб життя відавтоматизований до дрібниць, та й плани на майбутнє вже набули в голові певних обрисів та картинок. Не кожному до снаги
України зоряні сини
Ніколи цей храм не бачив стільки людей, як того сумнозвісного осіннього дня. Дорога, котрою несли на кладовище 23-літнього бійця 128-ї гірсько-піхотної бригади, була встелена барвінком. На кришці труни лежали закривавлений бронежилет і каска – вони не врятували В’ячеслава ЗАВАЛЬНЮКА. Батьківщині дав присягу …Неймовірна спека на військовому полігоні під Ужгородом
Європейська одісея шустовецьких солдатів
Пронизливі звуки літаків у повітрі, перші вибухи бомб, заглушливий гул бронетехніки в містах і селах, паніка серед людей, здивовані обличчя дітей… Можливо, саме таким був літній ранок 22 червня 1941 року. Він надовго запам’ятається українцям, адже саме тоді вони відчули загрозу коричневої чуми. Війна як прояв збройного конфлікту, незалежно
