Суспільство
СКЛАДОВІ ЩАСТЯ

Дивлячись на полковничі зірки Станіслава СТОЦЬКОГО вкотре переконуюсь, що вони так просто на погони не падають. Якби я попросила начальника муніципальної інспекції Станіслава Анатолійовича визначитись з найбільш легкими, безтурботними моментами його свідомої біографії, упевнена, що він не зміг би пригадати такого з тієї банальної причини, що їх ніколи не
НАША ОКСАНКА

Староста села – це та людина, яка має жити селом, його проблемами, невдачами і успіхами, щоденно спілкуватися з усіма його жителями. Вона лягає спати і прокидається з думкою про село. Саме до неї вже зранку поспішають за допомогою з будь-якого питання. То гілля обрізати, то сміття прибрати, то оформити
З МИРУ ПО ЗАПИТАННЮ – МЕРУ НА ЗАВДАННЯ

До Дня місцевого самоврядування читачі нашої газети підготували щось на кшталт наказів-запитань новообраній владі Кам’янця-Подільського. Отож і в наступних номерах нашого часопису ми друкуватимемо народні звернення до керівництва міста. Приєднуйтеся! Андрій Ж., 38 р., викладач предмету «Захист Вітчизни» Нова молода влада має сприяти важливій справі – підняти на гідний рівень
БЕЗ НАС НІЧОГО НЕ МОЖЕ БУТИ

Різниця у віці між ними хоч і невеличка, та все ж є. І земляками їх не назовеш: один – з Одещини, другий – з Хмельницької області. А все ж спільне переважає. Ідеться про головного старшину інженерної бригади (в/ч А2738) Сергія ЧЕБАНА й сержанта цього ж підрозділу Василя УКРАЇНЦЯ. Чому
ПІДТРИМАЙМО МАЛОЗАХИЩЕНИХ

У день людей з інвалідністю соціальним працівникам традиційно додається роботи, втім, приємної. Адже Кам’янець-Поділський осередок товариства Червоного Хреста України (керівник Євгенія Борилюк) спільно з районною радою ветеранів підготували для 40 мешканців регіону – з особливими потребами, одинаків, тим, кому 75+, продуктові набори. Одразу скажу, що я не змогла зрушити
ТАМ НЕ МОГЛО БУТИ ЛЮДЕЙ ВИПАДКОВИХ

У ті тривожні дні, щойно приходила звістка про погіршення ситуації в Києві, вони одразу кидали свої справи і вирушали до столиці. І не було нічого важливішого для них тоді за події на Майдані. Йдеться про наших земляків – Сергія, Віктора й Олександра ХУДНЯКІВ. Отож, напередодні сьомої річниці Революції Гідності
ЛЮБИ УКРАЇНУ СВОЇМИ СПРАВАМИ, А НЕ СВОЇМИ СЛОВАМИ ЧИ ГАСЛАМИ!

Місце народження – це не розділ у паспорті, це те, що назавжди викарбовується в душі та серці кожної людини, і патріотизм – це коли в першу чергу в твоєму серці назавжди залишається те обійстя, де ти народився, турбота про тих, хто дав тобі життя, та пам’ять про тих з
ГОЛОСУЄМО – ЗНАЧИТЬ СПОДІВАЄМОСЬ!

Практично неможливо візуально визначити, хто найактивніше брав участь у голосуванні на цій дільниці. Ось, до прикладу, разом сюди йдуть бабуся із дорослою онучкою. «Рік тому, – пояснює голова комісії дільниці 68-0516 Оксана Вікентіївна Ткач, – до цієї ж зали прийшло мало не все свідоме населення Колибаївки: люди хотіли висловити
СВІТ ВСЕ ОДНО МИЛИЙ

Іде 13-літня Ганнуся неозорим полем за важкенним німецьким плугом (його називали «букером»), який тягнуло четверо коней, – простоволоса, ноги в кров збиті, нема коли з подружкою словечком перекинутися. А та попереду скеровує гривастих. Обидві добряче втомилися. Отож, з нетерпінням очікують на обідній дзвінок, коли їм видадуть заповітний «черпак». Усе
НЕЦІКАВО, ЯКЩО ВСЕ ТАК ЛЕГКО

Після строкової солдат-зв’язківець Валентин АНТИМЕНЮК не осів у рідному селі, хоча на службі дуже сумував за домівкою. Була в хлопця мрія, заради здійснення котрої мусив на деякий час покинути свої краї, примірявши на себе не одну професію. І як з’ясувалося невдовзі, проявив неабиякі здібності в кулінарії, так що колектив