Чому дохне риба у Дністрі?
«Дністер. с. Малинівці. Дохлі карпи… вода впала на 3 метри і з кожним днем падає все більше і з швидкістю вітру… Можливо, через це дохнуть карпи. Нестача кисню… певно… Ікра теж посохла… Ось вам і бережіть рибу. Ставтесь з повагою до нересту…» – написав Стас Форсик у Facebook.
«У Великій Слободі теж риба і раки дохли», – такий допис у соцмережі залишив Леонід Запорожець.
І таких повідомлень та обурень людей можна почути чимало. Особливо це трапляється навесні, коли риба йде на нерест. То ж чому гине риба і де шукати винного, дізнавалися наші кореспонденти в науковців національного парку «Подільські Товтри».
– Серед частих причин мору риби люди іноді називають господарську діяльність гідроелектростанцій. Дійсно, вони періодично скидають воду. Це робиться через ряд технологічних причин, але рівень води при цьому різко падає і може оголитись ікра риб у технічних водоймах. Та, на жаль, працівники гідроелектростанції не мають іншого виходу – ця споруда має певні обмеження щодо кількості води і не може витримати більшого об’єму, на який вона розрахована. Отож, при наближенні до критичної кількості, гідроелектростанція спускає воду, діючи відповідно до правил із експлуатації споруд такого типу, – пояснює Артем Григорчук, науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП “Подільські Товтри”. – Так, це шкодить екосистемі, але це не зловмисні дії, а звичайна робота гідроелектростанції. При цьому, у випадку різкого спаду води, страждає переважно ікра, а от загибель риби навесні можуть спричинити різні фактори. На жаль, все значно складніше, аніж здається на перший погляд. Навесні, коли починаються польові й садові роботи, люди удобрюють землю, обприскують дерева, городину, проводяться певні застосування хімічних сполук під час обробітку посівів на полях. З дощами все це просочується в ґрунт і потрапляє у водойми. Неприпустимо, але деякі горе-господарі здогадуються мити бочки від отрутохімікатів у найближчих водоймах. У результаті цього в річки потрапляє безліч отруйних речовин, які шкодять рибі. Найгірше те, що навіть риба, яка не загинула, може містити ці шкідливі залишки в своєму організмі. Тож користь від вживання такої риби стає сумнівною.
Впевнений Артем Анатолійович і в тому, що нищить екологію і засмічення водойм та берегів. Люди перетворюють яри, береги річок і ставків на звалища. Пластикові пляшки та інше сміття має токсичний вплив на водні біоресурси. Ще одна небезпека криється в незаконних каналізаційних стоках. Внаслідок такої безвідповідальної господарської діяльності, людські нечистоти та різні мийні засоби потрапляють прямо у водойми, створюючи там несприятливі умови для життя.
Крім того у містах непомітним, але вагомим фактором є мастила, бензин, солярка, важкі метали від роботи двигунів, які однозначно присутні на дорогах. Система стоків у місті недосконала і після сильних злив уся ця токсична каша із пилом та брудом тече в Смотрич, а звідти потрапляє в Дністер. Це створює додаткове забруднення водойм.
Тут варто всім «братись терміново за розум» і щось змінювати. На рівні міста можна було б провести хорошу систему стоків на дорогах, які б направляли дощову воду в каналізацію, а решту факторів – то на совісті підприємців і господарів. Отож, поки ми шукаємо винних, риба намагається вижити у жахливому лабіринті зі сміття, нечистот, хімікатів, важких металів і сіток браконьєрів.
Ми не можемо зупинити паводки і побороти перепади рівня води у річці, зате можемо знизити вплив інших чинників, адже усе треба робити по совісті.
Ольга Савицька.