ЧИ ДОСТУПНЕ… «ДОСТУПНЕ ЖИТЛО»?

Автор: | Опубліковано Економіка Немає коментарів

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський через відеозвернення ініціював досить амбітну програму – «Повертайся та залишайся», яка має на меті створити в Україні умови, сприятливі для розвитку бізнесу, допомогти і тим, хто хоче відкрити власну справу, і тим, хто бажає розширити вже готовий бізнес. А головне – повернути додому українців, котрі виїхали на заробітки, зупинити тих, які планують залишити рідні домівки задля батракування на чужбині, та переконати їх не робити цього.

Згідно з програмою держава має забезпечити видачу доступних кредитів для відкриття власного бізнесу з відсотковою ставкою 5%, 7% або 9% у залежності від його напрямку та обсягу річної виручки. Сума кредиту, який видаватиметься терміном на 5 років, складатиме 1,5 мільйона гривень.

Хоча деякі аналітики, представники опозиційних сил стверджують, що ініціатива пана Зеленського та його команди є не чим іншим, як черговим піар-ходом і безперспективна. І все ж переконаний, що «підприємницьким» кредитом зацікавився не один заробітчанин (лише у Польщі їх понад півтора мільйона), який готовий і сьогодні повернутися до рідного міста чи села, мати, хай хоч невеликий, але свій бізнес, бути поруч зі своєю сім’єю, створювати матеріальні блага у своїй країні.

Ось і мій сусід Юрій Іванович, який працює комірником на одній із металобаз міста, лиш побачив по телевізору звернення нашого президента до українців-заробічан, одразу зателефонував сину Олегу до Польщі. Хлопець, відслуживши строкову, аби заробити кошти на власне житло, уже півроку, практично без вихідних, по 15 годин на добу разом з іншими українцями десь під Любліном горбатиться на спорудженні двоповерхового особняка для пана Войцеха.

– Пропозицію повернутися додому і отримати пільговий кредит на власну справу Олежик сприйняв позитивно, тим паче, що має золоті руки, та й певний будівельний досвід набув, але зразу запитав: «Я ж збираюся одружуватися, то де житиму? У нашій з тобою «двушці»? А винаймати нині квартиру в Кам’янці, сам знаєш, скільки коштує», – з гірким присмаком прокоментував розмову з сином знайомий. І додав: «Щороку в місті споруджується десятки житлових будинків, усі місцеві газети рясніють оголошеннями про продаж квартир, яких, ймовірно, не дуже й то хапають через брак у людей коштів. То чому б державі, а вірніше її керманичам, не повернутися до безхатченків, насамперед молодих українців, наприклад таких, як мій син, обличчям, не створити для них відповідні, не на словах, а реальні доступні програми для купівлі житла? Наприклад, впроваджувати пільгове іпотечне кредитування на його придбання чи будівництво нового, скажімо, на 20-25 років, як це робиться у багатьох країнах світу?».

Важко не погодитися з моїм співмешканцем по будинку.

Як поінформувала виконувачка обов’язків відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам’янець-Подільської міської ради Валентина Анастасова, у 2019 році в місті над Смотричем прийнято в експлуатацію 54 об’єкти нового житлового будівництва загальною площею 43 920,0 кв.м, в тому числі житловою площею – 20 101,0 кв.м. З них – 13 багатоповерхівок з понад півтисячею затишних і просторих квартир звели відомі на теренах Поділля будівельні компанії ОК ЖБК «Перспективний», ТзОВ «Нова будова», «Старе місто – 2015», ОК ЖБК «Вікторія-777», ТзОВ «Інфокон ВЕКТОР», Слободян В.А. та інші. А скільки ж то ще тисяч незаселених осель чекають на своїх нових господарів, споруджених минулими роками?

І це тоді, коли за інформацією заступника завідувача відділом обліку, розподілу і приватизації житла Кам’янець-Подільської міської ради Олени Хапко, наразі на квартирному обліку на отримання житла перебуває 3568 кам’янчан, у тому числі 130 учасників АТО.

Звісно, це далеко не усі містяни, які мріють про власне житло. І переважна більшість із них усвідомлюють, що реально вони на свою зарплату, нехай навіть у 10-15 тисяч гривень у місяць, зможуть придбати, скажімо, двокімнатну квартиру через… років 10-12. Це якщо відкладати щомісяця по 5-6 тисяч гривень. Тому одні, аби прискорити накопичення коштів на купівлю квартири чи будинку, змушені добровільно йти гастарбайтерами, інші – працювати дома ледь не на мінімальну зарплату і надіятися, що держава таки допоможе, посприяє їм вирішити житлову проблему.

Олена В’ячеславівна Хапко розповіла, що наразі кам’янчани, власне як і усі подоляни, можуть взяти участь у державній соціальній програмі «Доступне житло», згідно з якою держава сплачує 30% вартості нормативної площі доступного житла, громадянин – 70%. Ця фінансова підтримка спрямовується лише на інвестування у зведення житлових будинків, допущених до участі у програмі. У Кам’янці-Подільському – багатоповерхівки, які споруджує БВТ «Рокор» на вул. Суворова, 44 (уже прийнятий в експлуатацію), просп. Грушевського, 50 та просп. Грушевського, 1/24. Учасникам АТО/ООС, переселенцям за рахунок держави сплачується 50% вартості нормативної площі доступного житла.

Право на участь у програмі «Доступне житло» мають громадяни, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, та члени їх сімей, містяни, в яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, в яких відсутнє власне житло, і вони не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення, ті, в кого житлова площа не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу, та члени їх сімей, що мають у власності житлову площу, що також не перевищує 13, 65 кв. метра на одну людину, внутрішньо переміщені особи, якщо вони не мають та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою.

Важливо також знати, що середньомісячний грошовий дохід кандидатів разом з доходами членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні. Для участі у програмі необхідно подати до Хмельницького регіонального управління Держмолодьжитла заяву-анкету про надання державної підтримки. Довідки можна отримати за тел.0382 76-23-66.

Словом, квартир у місті, як і в інших населених пунктах Хмельниччини, які б могли придбати кам’янчани у рамках державної програми «Доступне житло», більше ніж достатньо. Але чи ж багато подолян виявили бажання взяти участь у цьому соціальному проекті? На сьогодні ними подано 310 заяв-анкет, серед них і 22 мешканцями міста над Смотричем, які вже пройшли відповідну реєстрацію. Проте поки що лише одному з них держава надала фінансову допомогу на придбання житла. М’яко кажучи – не густо.

Виникають запитання: скільки років доведеться перебувати на черзі решті кам’янчан (і не лише їм), аби дочекатися обіцяної державою допомоги у придбанні омріяної квартири? Чи зможе президент, уряд з таким мізерним фінансуванням цієї соціальної програми вирішити житлові питання українців? Чи можна лише за рахунок одного «пряника», який має назву «Повертайся та залишайся», без реального сприяння у забезпеченні людей власним житлом, робочими місцями повернути українських гастарбайтерів до неньки-України? Коротко кажучи, запитань більше, ніж відповідей. Тож є усі сподівання, що ті перші кроки, які робить влада щодо вирішення накопичених роками цих та інших проблем, будуть реальнішими і дієвішими.

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар