Масляна 2020: коли йти до тещі на млинці, а коли свататися

Автор: | Опубліковано Дозвілля Немає коментарів

Українці починають активну підготовку до зустрічі весни, а це значить, що зиму традиційно проводжають усіма улюбленої Масницею. Що потрібна знати про свято в цьому році: коли йти до тещі на млинці, а коли – просити вибачення.

Так, в цьому році Масляна розпочалася 24 лютого і триватиме цілий тиждень, до самого початку весни, 1 березня, завершуючи Прощеною Воскресінням.

Звичайно, весь цей тиждень головним атрибутом свята будуть саме млинці, які ще язичникам нагадували яскраве сонце. Крім млинців на Масляну також готують оладки, пироги, вареники, сирники, пампушки, булочки та іншу випічку. А в останній день Масляної Прощена неділя головне блюдо на столі – це яєчня. Головне, щоб все було округлим і рум’яним.

Варто зазначити, що важливо не просто спекти млинці, а зробити це якомога краще. Вважається, що якщо млинці на Масляну будуть пишними і красиво спеченеми, то рік буде благополучним. Млинці, які будуть безформними, занадто тонкими або товстими – прогнозують невдачі і проблеми. Напекти високу гору млинців – до забезпеченості, в той час як низьку – до неврожаю.

Погода на Масляну теж багато, про що скаже, якщо святковий тиждень холодний – літо буде теплим, а якщо йде дощ – осінь буде багатою на гриби.

Однак у кожного дня з усього тижня святкувань є свої особливості, деякі з них залишилися в минулому, а деякі – виконуються і тепер.

Понеділок – перший млинець.

У цей день закінчували підготовку розваг, ходили по гостях і випікали перший святковий млинець. Його прийнято віддавати біднякам – за помин душ покійних. Замішувати тісто треба з думками про людей, яких вже немає поруч, а перший млинець віддати птаху, яий і віднесе його в небо для близьких.

Вівторок – сватання.

У селах в цей день влаштовували оглядини, а все тому, що у Великий піст, який слідує після Масниці, весілля грати було не можна, а ось після поста і після Великодня вже можна було відзначити створення нової сім’ї. Тому молодь знайомилася Масляного тижня, щоб потім був час підготуватися до весілля.

Середа – ласунка.

У середу мати дружини пече млинці і пригощає ними зятя. Стіл повинен бути накритий багато, тим самим теща виявляє своє ставлення і показує, що задоволена обранцем дочки. Саме в цей день і йдуть «до тещі на млинці».

Четвер – гуляння і стрибки через багаття.

У четвер з розмахом починалася Широка Масляна. І, звичайно ж, жоден святковий тиждень не проходила без ігор: хороводи, пісні всім двором, катання з гірки, стрибки через багаття, кулачні бої, все це в супроводі пісень і танців. Але головна традиція – узяття сніжного містечка. Діти і дорослі будують снігову фортецю, діляться на дві команди – піхоту і кінноту – і починають гру. Піхота, як правило, захищає фортецю, кіннота ж намагається її зруйнувати.

П’ятниця – тещині вечірки.

У п’ятницю, на відміну від вівторка, вже теща наносила візит до свого зятя, а клопоти, пов’язані з прийняттям гостей, лягали вже на дочку – дружину зятя. Теща брала з собою і інших родичів, а також своїх подруг – «товаришок». І тепер уже зять повинен демонструвати прихильність до всіх гостей. Подружжя звали в гості батьків не тільки для пригощання, а й набратися досвіду у старших, отримати мудрі поради і корисні настанови.

Субота – посиденьки зовиці.

У суботу, забави та розваги наростали як снігова куля. Днем цирки, театри, балагани, ресторани були переповнені. Увечері сім’ї скликали до себе додому в гості, а саме, молоді невістки запрошували до себе в гості родичів чоловіка, в першу чергу, зовиць. Якщо зовиці були незаміжні, то запрошувалися також холості подруги невістки. А якщо вже сімейні, то і подруги запрошувалися ті, що заміжні.

Неділя – проводи.

У неділю масляні торжества завершувалися, а народ починав підготовку до Великого посту. Просили вибачення у близьких, поминали померлих. Всю їжу доїдали, а що залишалося – спалювали. Ретельно мили посуд, а потім йшли в лазню. Кульмінацією ритуалів було спалення опудала Масляної (іноді ще напередодні, в суботу), його похорон, розведення багать для забезпечення приходу тепла. Ритуали в деяких місцевостях могли носити розгульний характер і бути своєрідною пародією на реальні похоронні процесії. Все це носило сенс прощання із зимою, знищення темряви і відновлення життєвих сил природи.

Джерело: https://www.unn.com.ua
Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар