В’ячеслав ПОПОВ: пам’ять про Героя
8 лютого місто зібралося, щоб вшанувати пам’ять воїна В’ячеслава ПОПОВА, який загинув у боротьбі за свободу та незалежність нашої країни під час російсько-української війни. Цього дня на церемонію відкриття меморіальної дошки прийшли рідні та друзі загиблого Героя, колеги, місцеві мешканці та владні особи, щоб разом віддати шану та висловити слова подяки за його жертовність.
Право відкрити дошку пам’яті В’ячеслава, яка завжди нагадуватиме нам про ціну власної свободи та про страшне пекло війни, надали дочці Анастасії та онучці Анні.
Попов В’ячеслав Валерійович народився у місті Кам’янець-Подільський 31 серпня 1964 року. У 1982 році закінчив з червоним дипломом технікум авіаконструкцій. З 9 листопада 1982 року по листопад 1984 року був призваний до армії. 1985 року працював на авторемонтному заводі, був неодноразовано нагороджений грамотами за сумлінну працю. Визнання його як найкращого фахівця прийшло у 1989 році, тоді В’ячеслава відправили у відрядження до Німеччини у військову частину, де він успішно працював до травня 1993 року. Цей період збагатив його не лише професійним досвідом, а й розширив горизонти його мислення та діяльності.
Після повернення на Батьківщину, В’ячеслав Попов продовжив свою службу в державних установах. Протягом 22 років він віддавав свою енергію та талант на службу своєму народу та державі у рідному місті. Неодноразово був нагороджений грамотами та грошовими винагородами, чоловік завжди був прикладом для оточуючих.
Сержант В’ячеслав Попов останні півтора роки свого життя присвятив війську, боронячи Україну. До лав ЗСУ його мобілізували у перший день повномасштабної війни: потрапив до 87-го батальйону 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Був командиром. А згодом його прикомандирували до 14 механізованої бригади.
1 серпня 2023 року під час бойових дій у місті Куп’янськ військовий отримав поранення унаслідок мінометного та артилерійського обстрілів. Прийшовиши до тями, незважаючи на нестерпний біль, В’ячеслав виявив героїзм та мужність, надаючи першу медичну допомогу своєму товаришеві, що врятувало побратиму ногу та життя.
8 серпня 2023 року, вже після цього інциденту, В’ячеслав, не зважаючи на поганий стан здоров’я, вийшов на бойову позицію. Тоді, перед виходом, він декілька разів телефонував своїй доньці. У годину, яка стала вирішальною для В’ячеслава Попова та його доньки Анастасії, вони провели найцінніший час – останнє спілкування перед розлукою. Звучали обійми у теплих словах В’ячеслава: «Доню, ми все переживемо…». Найболючіша розмова у житті. Остання.
Того ж дня у селищі Першотравневе на Куп’янському напрямку В’ячеслав Попов загинув від отриманої мінно-вибухової травми під час артилерійського обстрілу. Донька дізналася про це через кілька годин після його смерті, коли побритими надіслали їй у соцмережах жетон батька.
У визнання його безсмертного подвигу, Кам’янець-Подільська міська рада 20 вересня 2023 року присвоїла йому звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського посмертно». Цієї ж осені В’ячеслав Попов був нагороджений військовими відзнаками посмертно, що стали знаком вдячності та поваги до його великого внеску у захист Батьківщини та відданості ідеалам свободи та незалежності.
В’ячеслав Валерійович Попов залишиться в наших серцях як символ мужності та безкорисливої відданості. Такі герої, як він, можуть піти з цього світу, але їхні подвиги, мудрість та доброта залишаються жити в наших серцях назавжди. Справжні Герої не вмирають і не помруть ніколи, вони лише зникають з очей, залишаючи пам’ять про свою велич, ціну свободи та вічне.
Діана МАКАРОВА.
Автор:
admin
