УСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З БЛАГОСЛОВЕННЯ…

Автор: | Опубліковано традиції Немає коментарів

В дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

А. Малишко.

 

У традиціях українського народу надзвичайно велике значення мало благословення. Пригадуються рядки ліричного твору «Пісня про рушник», у якому Андрій Малишко в образі рушника зобразив материнське благословення на щастя і добро. «Благословляю тебе, дитино, в подружнє сімейне життя на щастя, на любов, на діточок. Нехай все в твоєму житті відбувається з Божого благословення», – такими сокровенними словами матір і батько благословляють рідну дитину на подружнє життя. Згадаймо важливий момент, під час якого діти перед вінчанням схиляють свої голівки перед батьками, які іконами щиро благословляють своїх дітей на вінчання. А скільки дивовижних історій знаємо про те, як батьківське благословення рятувало їхніх синів і дочок у роки війн, у періоди, коли діти покидали отчий дім, щоб стати на захист рідної землі.

Ми часто чуємо про Боже благословення, але, на превеликий жаль, не кожен знає про глибинне значення благословення для життя людини. Ким воно подається? З якою метою? Чому ним так потрібно дорожити? У чому його сокровенність? Відповіді на ці питання спробуємо розкрити.

У християнському світі благословення – це важлива складова життя кожного християнина, у ньому міститься величезна благодатна Божа сила, яка потрібна для початку морального життя, його вдосконалення й зміцнення. Божа благодать освітлює розум, утішає, зцілює, очищає, освячує душу людини, робить її душу живою, здатною творити добрі та світлі справи. Лише Бог є невичерпним джерелом благословення.

Благословення здійснюється через священників, єпископів, оскільки це великий апостольський дар. Коли священнослужитель благословляє нас, то він складає пальці так, щоб вони відображали букви ІС ХС, які передають ім’я Ісуса Христа. Це означає, що через священника нас благословляє сам Господь. Тому благословення потрібно приймати з великим благоговінням.

Щоб отримати індивідуальне благословення від священника чи єпископа, потрібно скласти руки хрестом: праву на ліву долонями доверху, промовляючи слова: «Благословіть, отче». Отримавши благословення, ми цілуємо руку, яка нас благословила, – тим самим цілуємо невидиму руку Самого Іісуса Христа. Як запевняє Іоанн Златоуст: «Не людина благословляє, а Бог його рукою й вустами». Це зрозуміло й зі слів священника: «Бог благословить!».

Благословляти можуть також батьки своїх дітей. Але при цьому, звісно, вони самі мають вести чисте, благочестиве життя. Діти завжди мають дорожити благословенням своїх батьків. Воно дарує щастя, радість, спокій і мир. Ця істина підтверджується життям.

За давніми християнськими звичаями благословляється їжа на її прийняття, людина отримує благословення перед початком справи, розумової чи фізичної праці, на охрещення, одруження, лікування, навчання та в багатьох інших життєвих випадках, щоб усі вони були Богоугодними та успішними. Наші пращури добре усвідомлювали велике значення благословення й безмежно цінували його, боялися втратити цей святий дотик Божої любові й опіки.

Страшно, коли людина не цінує благословення, відкидає його, не вважає за потрібне його отримати… Це означає, що вона повністю покладається лише на себе, відкидає Божу благодать та допомогу. Така людина далека від істинного життя. Християнин, який щиро потребує Божого благословення, звертається за ним до священнослужителя, підтверджує необхідність життя у Бозі, тим самим підтверджує позицію віри в те, що на все лише Божа воля. «Без Мене не можете творити нічого» (Ів. 15:5), – говорить Спаситель.

Не забуваймо, що саме з благословення розпочинається новозавітня історія: у Благовіщення архістратиг Гавриїл передає Марії благословення і сповіщає Їй про народження від Неї Спасителя світу. Господь також благословляв дітей (Мк. 10:16) і Своїх учнів (Лк. 24:50).  У Новому Завіті благословення дозволяє розраховувати не на матеріальні, а на духовні милості.  Нести Боже благословення у світ – вічна важлива місія Церкви.

А напередодні нового навчального року, дорогі батьки, не забудьмо поспішити до святого храму за Божим благословенням для своїх дорогих діток, щоб зміцнити їхні духовні сили, освітлити розум та отримати Божу допомогу у нелегкій майбутній навчальній діяльності. Діти завжди потребують опіки Отця. Лише батьки мають виховати у них це важливе розуміння. У кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського молебень за діток, які навчаються, відбудеться 31 серпня о 13:00.

Не забуваймо: усе починається з благословення…

ГО «Батьківський комітет захисту дітей».

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар