Джерело без гарантій
У джерела, що попри трасу на території Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ, завжди багато відвідувачів. Набирають воду багатолітровими бутлями, запасаються на цілий тиждень. Хто їде тим шляхом, не ліниться, щоб зупинитися й освіжитися пригорщами холодненької, аби й собі набратися сил на подальшу дорогу.
Про народну напувальницю чула й Зоя Запорожан, та ноги не доходили, аби й собі скуштувати життєдайної водиці. Все ж коли родина поповнилася правнучком, на сімейній раді вирішили, що дитині води з крана в рот не давати. На вітрилах радості прабабуся понеслася з пляшкою шукати придорожню криничку.
Є думка, що поживнішої та екологічно чистішої води, аніж з джерела, годі шукати. Набрати на кухні – не питання, але поки вона дійде по наших «пенсійних» трубах, швидко позбувається своєї дзеркальності. Не менш насторожує аромат хлорки, що витікає разом зі струменем й відбиває всю охоту зробити бодай ковток зі склянки води. Купувати у супермаркетах бутильовану – що придбати кота в мішку, продавець не гарантуватиме якість, корисність та справжність написаного на етикетці. Відтак старі добрі кринички затребувані серед людей.
Але якщо раніше воду могли пити чи не з озера, то тепер «хімія» проникає у всі пори навколишнього середовища. Для перестраховки жінка занесла забір води до лабораторії.
– У мене виник сумнів щодо її безпечності. Над джерелом розкинулися поля, і оскільки їх обробіток не обходиться без добрив чи то хімії, то вони, як би ми цього не хотіли, потрапляють у грунтові води, – аналізує ситуацію кандидат сільськогосподарських наук Зоя Запорожан.
І як у воду дивилася, результати експертизи її неприємно здивували. За висновком лікаря-гігієніста Кам’янець-Подільського міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Надії Канарчук, вміст нітратів у зразку води завищений в 1,9 раза, що не відповідає гігієнічним вимогам до питної води, призначеної для споживання людиною. В зв’язку з цим вона заборонена для вживання дітьми віком до трьох років.
Тож такої води не буде у їхньому домі, зареклася вона. Пильність турботливої бабусі допомогла не нашкодити здоров’ю малюку, але скільки людей, не відаючи про склад Aqua Vita, п’ють її й дають своїм дітям. Домішки без смаку і запаху чинять небезпечну дію на незрілий організм, але ж про загрозу ні словом не повідомляється.
– Можна ж хоча б табличку повісити, щоб люди обирали чи пити їм, чи ні, – не розуміє Зоя Єгорівна. – Чому до цього нікому немає діла.
За криничкою справді ніхто не дивиться. Зі слів начальника відділу містобудування і архітектури сільської ради Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ Володимира Молодожені, джерело є стихійним й на балансі громади не числиться, хоча про погану якість води з нього у селах знають.
Відповідь про те, що воно нічийне, ми отримали й у райдержадміністрації. Зобов’язання здійснювати над ним контроль та в разі необхідності встановлювати обмеження на споживання не знаходять адресата.
Тож аби замість цілющого питва не перехилити коктейль з нітратів, людям варто не втрачати розсудливість та кілька разів подумати перед тим, як вживати водицю з неперевіреної криниці.
Юлія ЛІЧКЕВИЧ.