Пілотний проект діє поки що на папері?

Автор: | Опубліковано Здоров'я Немає коментарів

Цукровий діабет у всіх його формах є тяжким соціальним і економічним тягарем для будь-якої країни світу й вважається хворобою цивілізації, адже певні досягнення сучасної науки й техніки, що підвищують рівень життя людей, впливають на збільшення шансів захворіти на цю недугу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної діабетичної федерації, приріст поширення діабету в світі у 2003-2013 рр. склав 62,7%, тобто кількість випадків захворювання збільшилася за цей період більше, ніж у два рази. Разом з тим, у Європі він має від’ємну тенденцію. Але якщо в європейських країнах це можна пояснити підвищенням якості діабетичної допомоги, то в Україні, скоріше за все, справа у великому відсоткові недообліку пацієнтів з діабетом. З іншого боку, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, приріст показника поширеності цукрового діабету, розрахованого на населення країни, — 55,1%, а показника первинної захворюваності (виявлення) на цукровий діабет — 59,2%. Це свідчить, що захворюваність та поширення цієї недуги на теренах країни збільшилися вдвічі.

Антимонопольний на сторожі

З цукровим діабетом намагалися й намагаються боротися, зокрема й на законодавчому рівні. Держава постійно тримає на контролі медикаментозне забезпечення інсулінозалежних осіб та безоплатний пільговий відпуск препаратів інсуліну за рецептами лікарів. Підвищення ж ефективності контролю захворюваності можливе за рахунок запровадження національних клінічних протоколів з ведення цукрового діабету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 року №73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну» планується запровадити новий механізм забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну та встановити державне регулювання цін на них. Передбачається, що витрати, пов’язані з відпуском препаратів інсуліну, здійснюватимуться за рахунок цільових видатків місцевих бюджетів на безоплатне забезпечення такими препаратами осіб, хворих на діабет. Запровадження цього проекту постійно відтерміновувалося й ось нарешті, можливо, його час настав.

Днями до редакції надійшов лист від прес-служби Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в котрому повідомляється про рекомендації комітету департаменту охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення вільного доступу всіх суб’єктів господарювання, що мають ліцензію з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (незалежно від форми власності) та провадять господарську діяльність на території Хмельницької області, до безоплатного та пільгового відпуску препаратів інсуліну за рецептами лікарів.

За результатами проведеного Антимонопольним комітетом України дослідження щодо забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну за пільговими рецептами, виявлено, що в окремих регіонах України місцеві органи влади на свій розсуд на неконкурентних засадах визначали аптечні заклади, що здійснюють безоплатний відпуск препаратів інсуліну та засобів їх введення за рецептами лікарів-ендокринологів. У Хмельницькій області забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну за безкоштовними рецептами здійснюється через комунальні лікувальні заклади.

Чомусь відомо не всім

Як повідомляє прес-служба Антимонопольного комітету, запровадження пілотного проекту було відтерміновано до 1 квітня 2016 року, а відшкодування вартості препаратів інсуліну — до 1 січня 2016 року. Як насправді ж відбувається на місцях і чи готова аптечна система до таких нововведень, ми поцікавилися в завідувача КП «Комунальна аптека №140» Лесі Ткачук. Як виявилося, в комунальній аптеці про якісь конкретні дії з боку влади з цього приводу не чули й те, що з 1 квітня препарати інсуліну будуть відпускатись за пільговими рецептами виключно через аптечні заклади, а залучення лікувальних закладів до видачі препаратів інсуліну припиняється, коментувати наразі не можуть, адже жодного повідомлення чи листа з цього приводу до них поки що не надходило.

Більш обізнаними з цього приводу виявилися у районній центральній лікарні, адже саме там мають безпосередній контакт із хворими на цукровий діабет. Як нам пояснила районний ендокринолог Марина Польова, їй відомо про впровадження пілотного проекту. Згідно з ним, відпуск лікарських засобів буде здійснюватися суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я місцевих органів влади або розпорядниками коштів місцевих бюджетів на рівних умовах згідно з укладеними договорами. Критерії, яким мають відповідати суб’єкти господарювання, що планують брати участь у пілотному проекті, є мінімальними — наявність ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, провадження господарської діяльності в межах даної області та бажання здійснювати відпуск препаратів інсуліну.

Планується, що після запровадження пілотного проекту державного регулювання цін на препарати інсуліну, аптечні заклади будуть звертатись до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я місцевих органів влади для укладання відповідних договорів з розпорядником бюджетних коштів та отримання доступу до реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії. Надалі ж аптеки мають здійснювати закупівлю препаратів інсуліну за власні кошти, відпускати їх пацієнтам за рецептами, згідно з реєстром, та подавати відповідні документи на відшкодування коштів до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я місцевих органів влади. Отримувати належні виплати передбачається протягом 15 днів з дня отримання звіту розпорядником коштів.

Як зазначила Марина Дементіївна, поки що вони видають пацієнтам залишки інсуліну й працюють за старою схемою. Єдине, що змінилося й нагадує про майбутню реформу, — це новий комп’ютер із спеціальною програмою, який виділила держава наприкінці 2015 року. Суть програми полягає в тому, що лікар має вести спеціальний реєстр пацієнтів, які потребують інсулінотерапії. Це така собі своєрідна електронна медична картка, в якій є всі персональні дані про пацієнта, коли, що і скільки йому було призначено та як проходить перебіг його хвороби. Із неї можна дізнатися, чим людина хворіла, які операції перенесла та в кого лікувалася. Окрім того, ці дані не підлягають зміні, тож, до прикладу, щось підтасувати заднім числом уже не вийде. Наразі триває процес заповнення персональних даних інсулінозалежних кам’янчан, а це досить кропітка робота, адже таких на Кам’янеччині є 341.

–   Процес отримання інсуліну пацієнтом буде відбуватися за такою схемою: ми виписуємо людині рецепт із зазначення виду препарату, дози та аптеки, де можна його отримати. Коли хворий отримає інсулін в аптеці, звідти має прийти повідомлення про відпуск ліків, — розповіла лікар-ендокринолог. — Але команди перейти від теорії до практики поки що немає, тож чекаємо вказівки згори. Наразі вже багато видів інсуліну закінчуються, хоча для пацієнтів поки що проблем із заміною на аналоги не маємо.

Як зазначають у департаменті охорони здоров’я, впровадження такого механізму гарантуватиме безперебійне забезпечення хворих на цукровий діабет необхідними лікарськими препаратами та значно наблизить вітчизняну систему охорони здоров’я до європейських стандартів запровадження реімбурсації.

Даєте на ліки, дайте й на шприци

Наразі немає проблем із забезпеченням інсуліном і в Староушицькій районній лікарні, яка опікується 45 хворими на діабет з усіх навколишніх сіл. Тут пацієнти отримують необхідні ліки раз на місяць. Для того, щоб бути в списках, їм постійно потрібно здавати копії паспортів та ідентифікаційних кодів. Як жартують самі пацієнти, «все одно що кредит у банку беруть». Для чого потрібна така довга та складна процедура, їм так і не зрозуміло. Як розповіли медсестри, лише певний час, десь рік тому, були перебої з певними видами препарату, але більше це не повторювалося. Але не це тривожить інсулінозалежних сільчан, адже, окрім постійної потреби в ліках, хай навіть безкоштовних, цукровий діабет таки добряче б’є по їхніх кишенях.

–  Сама хворію на діабет і постійно колю інсулін. Інколи ін’єкцію потрібно зробити лише двічі на день, а часом і три, й чотири. Враховуючи, що шприц коштує 4 грн., а їх ми купуємо власним коштом, за місяць набігає відчутна сума, — скрушно хитає головою медсестра загального відділення лікарні Людмила Олійник. – А ще ж потрібна спеціальна дієта – в раціоні мають бути гречка, м’ясо, все це зараз дуже дороге. Дешеві та ходові в селі картоплю та буряк не можна. А не з’їси, до прикладу, той же шматок м’яса – можеш впасти в кому. Чоловік у мене безробітний, а при теперішніх цінах та моїй зарплаті вижити практично нереально.

Як розповіла Людмила Володимирівна, також двічі на рік їй потрібно купляти певні препарати та прокапуватися задля очищення судин. В іншому випадку – ампутація ніг. Препарат для цього потрібен також не з дешевих – близько 400 грн. за пляшечку. Але таких людей, які ще якось мають можливість боротися та жити з цукровий діабетом, не так уже й багато. Як не страшно це звучить, але ті, хто не має коштів на «забаганки» дороговартісної хвороби.., згнивають заживо. Але чи змогла б допомогти їм у цьому держава? Чи, до прикладу, можуть такі люди отримувати хоч якусь матеріальну допомогу від тієї ж селищної ради? Питання актуальне і, певно, риторичне.

Діна КУШНІР

P.S. Отримавши коментар у медиків та пацієнтів Староушицької лікарні щодо пілотного проекту з інсулінозабезпечення, ми не могли оминути ще одніу сторону медалі. Як виявилося, в лікарні немає лікаря-рентгенолога. Попередній пішов на заслужений відпочинок, а новий… так і не прибув. Тепер, щоб «прочитати знімок», тобто отримати результати рентгенологічного дослідження, пацієнти мають або самі доставляти їх за 50 км до райлікарні, або ж чекати, коли це зроблять місцеві медики, які їздять до міста раз на тиждень. А тиждень, для того ж бронхіту чи, не дай Боже, пневмонії, може стати фатальним. Ось тобі й реформа медицини…

Додати коментар