СВІТЛІ НОЧІ, ТЕМНІ ДНІ. КОМУ ВОНИ ВИГІДНІ?

Автор: | Опубліковано Без категорії Немає коментарів

Наприкінці місяця нам доведеться знову переходити на зимовий час. Довкола цього питання впродовж років точаться дискусії. Ще у жовтні 2011 року Верховна Рада України вирішила залишити літній час на постійній основі, але потім чомусь це рішення скасувала. Я вважав за необхідне поглянути на суть цього питання та, по можливості, розставити деякі крапки над «і».

На початку 20 століття в Європі почали переводити на півроку годинники на так званий зимовий час. В Україні вперше перехід на зимовий – небіологічний для людей час, запровадили на початку 1980-их років.

Причини застосування зимового часу

Причиною переходу на зимовий час влада СССР називала необхідність економити електроенергію. Мої знайомі часто говорили: «Ну, яка ж це така економія, коли світати починає раніше, а в сім’ї ми завжди ранком електроенергії використовуємо менше, ніж ввечері. Це не економія, а навпаки збільшення використання електрики».

Звичайно, якщо не всі, то більшість людей вдома ранком використовують електрики менше, аніж ввечері, порахувати тільки по кількості включених лампочок, телевізорів та інших приладів. Але основну частину електроенергії в СССР використовували не домогосподарства, а підприємства. Тому, щоб ранком на 1 годину менше спалювати електрики, влада вводила зимовий час. Наприклад, якщо робочий день починався о 8:00, а згідно з літнім часом світанок мав настати о 9:00, то ввівши зимовий час, влада перенесла світанок на 8:00. Тоді завод з 8:00 до 9:00 міг не включати електроенергію там, де використовувалося природнє світло.

У тих широтах, в яких знаходиться Україна, найкоротший світловий день – у грудні. Тоді він триває близько 8 годин. Тривалість однієї робочої зміни якраз і становить 8 годин.

Необхідність у зимовому часі існувала протягом осінньо-зимового періоду, поки світловий день був короткотривалим – 8-10 годин. У кінці березня повертався біологічний – літній час.

Наше сьогодення характеризується двома змінами, порівняно із 1980-ми роками. По-перше: значна частина економіки у нас – приватна і вона сама вирішує, коли розпочинати робочий день і коли завершувати. По-друге: більшість заводів у нас стоять. Тому вони не потребують максимально педантичного використання тих самих 8 годин світлового дня протягом зимового періоду.

Який час біологічний?

Зараз все гучніше лунають голоси про безпідставність переведення годинника. Тільки в Україні це дійство має свою особливість. Замість того, щоб повернутися на свій звичний літній час, нам деякі кола нав’язують думку, що для України біологічним є зимовий.

Відповідно до зимового часу, природня темрява в Україні наставала близько 16:00. Водночас світати в червні в нас буде близько 3:30 ночі. Що це за такий біологізм – світанок посеред ночі, а темнота посеред дня? Натомість, згідно з літнім часом, світати в червні буде біля 4:30, а темніти зимою – близько 17:00. Тож у літній час люди зможуть краще використати дар природи – природний світловий день. Тому саме літній час я вважаю біологічним.

Міжнародний аспект

На початку цього року велися розмови, що Європа у березні планує залишатися на зимовому часі. Хоча, мовляв, не всі країни на це наважаться відразу. Нині, коли вже позаду «перехідна мітка» – березень 2021 року, мені цікаво було подивитися, які ж країни перейшли на розрекламований деким в Україні зимовий час? Із понад 30 найбільших країн Європи я не зміг знайти жодної, яка би це зробила. Але знайшлася одна, щоправда, вона поза Євросоюзом. Це Росія – вона перейшла на зимовий час. А Європа знову ж таки перейшла на літній.

Хто зацікавлений у зимовому часі?

Деякі кола в Україні явно зацікавлені у запровадженні небіологічного зимового часу. Це різноманітні обленерго та наближені до них. Чому вони це роблять? Дуже просто. Для обленерго потрібно, щоб ми – прості побутові споживачі, якомога більше споживали електроенергії. Повторюся, зимовий час збільшує на цілу годину вечірнє, тобто більш активне споживання електроенергії домашніми господарствами. Тому ми змушені будемо платити ще більше грошей за спожиті кіловати, та ще й за їхніми, самі знаєте якими, тарифами. Ці грошики ще більшим потоком потечуть у їхні і без того небідні кишені.

От тільки переплачувати нам доведеться, бо, як вони вважають, світанок настає о 3:30, а темрява – о 16:00. На жаль, нашою думкою вони не цікавляться. Тому ми її повинні самі доносити.

Олег МАЗУРИК, член Національної спілки журналістів України.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар