Собача тема в Кам’янці-Подільському, або Хто зрозуміє «Душу Бродяги»

Автор: | Опубліковано Суспільство 1 Коментар

Цей день був чи не найхолоднішим за всю нинішню зиму. Стовпчик термометра сягав 16-17 градусів морозу, а в’їдливий вітер довершував капосну справу остаточного охолодження перехожих. Добренько закутавшись у шубку, я перебіжками, аби не замерзнути, добиралася від зупинки маршрутки додому. На вулиці стемніло. І тоді я побачила його.

Силует маленького кошеняти темнів на фоні яскраво освітленого вікна магазину. Воно трусилося від холоду й раз-у-раз то залазило, то вилазило з невеличкої картонної коробки, що лежала поруч. Але ж очевидно, що сховатися від морозу в коробці нереально. Серце здригнулося від жалю. Все свідчило про те, що це чергова тваринка, викинута на вулицю байдужою двоногою істотою – бо ж людиною таку не назвеш. Кошеня стало непотрібним і його просто позбулися, аби не мати зайвого клопоту. Не побоялися гріха. Та ще й погоду вибрали «відповідну» – сніжно-морозну!

Аня візьме кошеня. Везіть

Я зупинилася й поклала поруч свою сумку. Мале діловито залізло в неї, витягло невеличкий пакетик з котячим кормом, який я завжди ношу з собою для подібних випадків. Я висипала їжу на підвіконня, й кошеня жадібно накинулося на неї. Наситившись, все ще не перестаючи дрижати, котяча дитина підійшла до мене й попросилася на руки. Відчувши себе в безпеці, мале відразу заховалося за полу шубки й, відчувши тепло і безпеку, почало муркотіти.

Мені безмежно шкода всіх на світі бездомних тварин. Якби могла, забрала б їх усіх до себе. Але вдома, в невеличкій квартирі, зовсім не мирно співіснують два вже дорослі коти, один з яких – підібраний кілька років тому з вулиці також у сильний мороз, перемерзлий і застуджений. Немає можливості взяти ще одне кошеня, проте й залишити його на вулиці в лютий холод я не могла. Бо хіба б спалося після цього спокійно в теплому ліжку?..

Це щастя, що не так давно я завбачливо внесла у свій телефонний довідник номер керівника громадської зоозахисної організації «Душа Бродяги» Анжели Поджинської.

  • Знайшла кошеня, допоможіть врятувати, хоч тимчасово прилаштувати в дім. Воно ж не виживе на морозі, а я не можу його забрати до себе, – із розпачем говорила я в слухавку.
  • Зараз зателефоную дівчатам-волонтерам, але для того, щоб знайти перетримку, потрібен деякий час. Думаю, декілька годин. А поки подбайте про нього, – відповіла пані Анжела.
  • Звісно, воно перебуде в мене…

Я вже рушила додому, та не встигла зайти в під’їзд, як пролунав такий бажаний дзвінок:

– Аня Рарицька візьме кошеня. Везіть…

Дівчина-волонтер зустріла нас на порозі своєї квартири зі щирою усмішкою. Взяла кошеня на руки, пригорнула до себе й сказала: «Яка ж ти славна! Сьогодні спатимеш зі мною. Більше ти на вулицю не підеш… Я вже чотирьох котиків прилаштувала в родини. Думаю, все буде добре». У мене наче камінь з душі впав. А в домі тимчасом уже перебували власна киця господині й ще одна хвора кішечка, яку Аня взяла на перетримку й водночас лікувала. Як з’ясувалося наступного дня, моя котяча «похресниця» також потребувала медичної допомоги. Далося таки взнаки оте перебування на морозі – мале кашляло й чхало, очі сльозилися. Тож Аня взялася і за її лікування. А зараз завдяки догляду й турботі волонтера маля вже одужало, і «Душа Бродяги» шукає для неї гарних господарів.

Вирішують проблему своїми силами

За діяльністю зоозахисної громадської організації «Душа Бродяги» я вже понад півроку стежу на її сторінці у Фейсбук. На моїх очах розвивалися зворушливі історії порятунку викинутих на вулицю тварин, лікування, одужання та прилаштування бездомних чотирилапих у родини. Члени організації, волонтери та особисто керівник організації Анжела Поджинська регулярно готують їжу і годують сотні тварин, стерилізують, розшукують загублених домашніх улюбленців, допомагають продуктами і матеріально людям, які, маючи зовсім невеликі статки, утримують велику кількість тварин. Словом, роблять ще багато добрих справ для братів наших менших, намагаючись своїми силами вирішити у Кам’янці-Подільському проблему безпритульних тварин.

Не так давно голова організації Анжела Поджинська ініціювала збір підписів електронної петиції до міської влади з метою створення в місті притулку для бездомних тварин. За визначений термін петиція набрала 261 голос із необхідних 250, і пані Анжела виступила на сесії міської ради, аби знову привернути увагу до цієї болючої проблеми.

А 26 січня до міської ради прийшло чимало захисників тварин, аби обговорити з представниками влади подальшу долю собак-безхатьків та будівництво в місті спеціалізованого закладу для їх утримання. Питання створення в місті притулку порушувалося ще п’ять років тому. За словами заступника міського голови Сергія Бабія, ще тоді кошторисна вартість першої черги будівництва становила понад три мільйона гривень, а нині, з урахуванням тотального підвищення цін, ця сума буде набагато вищою і її потрібно прорахувати. Для притулку ще раніше виділено земельну ділянку площею 2 гектари на проспекті Грушевського, поблизу заводу «Модуль».

Проте громадські активісти вважають, що не варто чекати будівництва закладу, бо це може розтягтися на роки. Натомість вони звернулися до міської влади з проханням якомога швидше виділити приміщення, де б можна було проводити стерилізацію та перетримувати хворих тварин до одужання, а можливо, за цей час їх би вдалося й прилаштувати. Відповідну заяву написала Анжела Поджинська.

Також, як повідомив Сергій Бабій, якщо раніше окремо відловом, стерилізацією й вакцинацією займалось дві організації, то незабаром міська влада оголосить конкурс у системі Prozzoro, щоб ця послуга надавалась комплексно. На ці потреби в міському бюджеті передбачено 120 тисяч гривень. У тендері зможуть взяти участь державні, приватні та зареєстровані громадські організації, у т.ч. і ГО «Душа Бродяги».

Хто правий – покаже час

Наступного після круглого столу дня на сторінці у Фейсбук заступника міського голови Сергія Бабія з’явилося повідомлення: «120 000 грн. ВЛАДА ГОТОВА ПЕРЕДАТИ АКТИВІСТАМ ЗАХИСТУ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН. 26 січня ми запросили на круглий стіл тих, хто займається проблемами безпритульних тварин. Конференц-зал всіх не вмістив. Була розмова: відверта, без мила. Результат:

– міська влада готова передати громадським активістам захисту тварин 120 тис. грн. для відлову, стерилізації та вакцинації собак;

– виділити громадській організації землю для будівництва спеціалізованих приміщень;

– надати офісне приміщення для ГО захисту тварин.

Міська влада також проведе корекцію проекту будівництва міського притулку для тварин та вишукуватиме фінансові можливості для його поетапного будівництва».

Проте, як з’ясувалося, захисники тварин не дуже довіряють тому, що написано. Слідом за заступником мера на сторінці організації «Душа Бродяги» у Фейсбук свою думку висловила її голова Анжела Поджинська:

«1. Гроші в сумі 120 тис.грн. будуть виділені НЕ організації «Душа Бродяги», а переможцю «прозорого» тендера на відлов та стерилізацію собак. Причому, які умови будуть висунуті для учасників тендера й чи зможе організація хоча б взяти у ньому участь, теж ще не оголошено. Для тих, хто не знає, кошти з цією ціллю виділялися кожного року. Але чіткої відповіді про звітність – кількість стерилізованих собак та кількість відловлених – присутні так і не почули! У той час, для тих, хто хвилюється, як організацією будуть витрачені кошти – ЯКЩО ВОНИ ПОТРАПЛЯТЬ ДО ВОЛОНТЕРІВ І В ЗАЗАНАЧЕННІЙ СУМІ – є сторінка у ФБ, де можна переглянути звітність.

  1. Щодо виділення приміщення для організації. Приміщення НЕ дають вже, а тільки пообіцяли розглянути можливі варіанти. Заяву на приміщення – УВАГА, не на офіс для організації, а на місце для перетримки простерилізованих та важкохворих тварин – було написано. Але коли і чи на нашу користь, то питання залишається відкритим.
  2. Що було конкретно сказано, так це те, що міські чиновники готові їздити по містах з метою перейняти досвід побудови, функціонування і утримання притулків і те, що на корекцію проекту притулку, який існує, знову треба виділити гроші. Є два коментарі з цього приводу. Якби були хоча б більш-менші чіткі обіцянки (не на словах) щодо можливості побудови притулку найближчим часом, то волонтери поїхали би за ВЛАСНІ кошти і передали чиновникам результати своєї роботи. І немаленькі гроші на відрядження з бюджету залишились би цілі. Друге, навіщо корекція проекту, яка швидко застаріє, а кошти на будівництво будуть вишукувати знов років зо п’ять? Думаємо, це питання риторичне.

Ось коротко і все. Для небайдужих і бажаючих розібратись об’єктивно є відеозапис. Дякуємо за увагу і розуміння».

Що ж, час покаже, хто в цьому випадку правий.

Волонтери приходять на допомогу

А тим часом «Душа Бродяги», не чекаючи допомоги, робить свою справу.

Пост Анжели Поджинської від 25 січня: «Сьогодні був важкий і насичений день, який в нас з Олесею Нагнибіда розпочався з 6 ранку. Відвезли на огляд Біляшика в Хмельницький! Діагноз все ж таки остаточно не встановили, але скоріш за все психічний розлад, напевно в нього було не просте життя. Але при цьому всьому він дуже розумний, вихований і лагідний! Йому дуже необхідна любляча сім’я, яка допоможе йому вилікуватися. Всі витрати на лікування ми візьмемо на себе. Зробіть репост, давайте подаруємо Біляшику люблячу родину. А поки він в чудових людей – у родині Наталки Петрик. Ми ще раз їм дякуємо, що вони взяли до себе Біляшика на деякий час»…

…29 січня. Пізній вечір. На сторінці організації з’являється повідомлення про те, що в якійсь ямі в Мукші-Китайгородській опинилося цуценя. Дуже голодне й нікого до себе не підпускає. Не довго думаючи, Анжела Поджинська разом із Вікторією Маланчук кидаються на пошук тваринки…

Це лише декілька з багатьох епізодів, які щодня трапляються з «Душею Бродяги», коли волонтери приходять на допомогу. Кожен небайдужий може долучитися до гуманної справи порятунку братів наших менших. Адже саме ставленням до тварин, серед іншого, вимірюється рівень цивілізованості суспільства. Тільки не кажіть: «Краще б допомогли людям!». Одне іншому не заважає.

Для тих, хто має можливість підтримати організацію, – всі реквізити на логотипі. Якщо не можете допомогти фінансово – зберіть для утеплення будок старі речі – кофти, пальто, пледи. Все це завжди знадобиться.

І ще – найголовніше. Якщо вам потрібен домашній улюбленець – придивіться до цих фотографій. Ці чотирилапі шукають свої добрі руки. Можливо ними станете саме ви? Зважте, за кожним знімком – своя життєва історія, здебільшого важка й нерадісна, від якої розривається серце. Тож спробуйте гарним вчинком змінити своє і їхнє життя на краще.

Телефонуйте: 9-10-53, 096-019-13-08. Чекаємо на ваші дзвінки.

Заходьте на сторінку https://www.facebook.com/groups/1887936424800467/

Наталя КАМІНСЬКА.

Коментар
  1. Posted by Наталія

Додати коментар