Краєзнавчими стежками: церква Покрова Святої Богородиці в Кам’янецькому замку

Автор: | Опубліковано Історія Немає коментарів

14 жовтня православні християни відзначили одне із великих свят – Покрови Божої Матері. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою в повсякчасне заступництв Божої Матері за людський рід, мир і добро на землі.

Подія, яка стала причиною встановлення цього пам’ятного дня, сповіщає нас про чудесне з’явлення Богоматері. Відповідно до історичних джерел, відбулося воно в середині Х ст. в Константинополі, де зберігалась риза Божої Матері та її головна покрова (омофор) і частина пояса, які у V ст. були перенесені з Палестини. В недільний день 1 жовтня під час всенощної служби, коли храм був переповнений вірянами, Андрій, ради Христа юродивий, слов’янин за походженням, о четвертій годині ночі побачив Пресвяту Богородицю, яка йшла небом, осяяна небесним світлом, а супроводжували її Янголи та сонм святих.

Преклонивши коліна, Пресвята Діва зі сльозами на очах довго молилась за християн. Потім, підійшовши до Престолу та закінчивши молитву, зняла зі своєї голови покривало й простерла його над людьми, які молились в храмі. Пресвята Богородиця сяяла небесною славою, а покров в її руках виблискував, як сонячні промені. Цим самим Божа Матір вказала нам, що Вона – Заступниця перед Господом і Захисниця від ворогів видимих і невидимих.

Найдревнішою церквою у Кам’янці-Подільському була саме Покровська церква, що знаходилась у міському замку. Юхим Сіцінський у своїй праці «Замкова православна церква у Кам’янці-Подільському» пише, що в деяких історичних відомостях вказано, що у Кам’янецькому замку була саме православна церква Покрови Святої Богородиці, збудована литовськими князями Коріатовичами. Перша згадка про храм датується кінцем ХV ст.

Історик А.Яблуновський на основі знайдених ним документів пише, що «у 1493-1494 рр. в замку Кам’янецькому знаходилась єдина православна церква, в якій священик був зобов’язаний кожної неділі правити Богослужіння по обряду руському за загрозою сплати однієї гривні».

Дані про кам’янецьку замкову церкву є ще у двох пізніших джерелах. А.Петрушевич у своїй «Свободной Галицько-Русской летописи» з 1600 по 1700 рр. вказує, що в архіві Львівської митрополичої капітули зберігається пергаментна грамота, в якій «король Міхал 20 березня 1672 р. в Варшаві дозволив відбудувати церкву Покрова Святої Діви Марії, збудованої братами Олександром та Георгієм Коріатовичами – володарями міста Кам’янця».

В грамоті йдеться, що «шляхетний Міхал Маскевич, регент міської канцелярії, з вірою в Бога та з пожертвуванням благочестивих людей – братчиків, а також своїм коштом задумав відновити кам’янецьку церкву замість дерев’яної на честь Покрова Пресвятої Марії, яка назад тому біля 300 років була збудована князями Коріатовичами, котрі у тому ж замку і при тій же церкві поховані». Король затвердив за церквою маєток.

У записках митрополита Петра Могили є така вказівка: «В Подільському Кам’янці, у внутрішньому граді, є церква дерев’яна – Покрова Святої Богородиці від княжат Коріатовичах збудована, їх ще й останки там лежать».

Щодо історичних доказів, відомостей про кам’янецьку церкву Покрови Святої Богородиці, то і королівська грамота 1672 р., і записки митрополита Могили сповіщають одне і те саме – що у Кам’янці існувала в ХVІІ ст. збудована князями Коріатовичами церква, в якій покоївся прах цих князів. Королівська грамота прямо говорить, що «церква знаходилась в тамошнім замке», а митрополит Могила розміщує Покровську церкву «во внутреннем граде».

Отже, в Кам’янецькому замку в ІІ половині ХІV ст. була збудована князями Коріатовичами Покровська церква, яка існувала ще в березні 1672 р. Однак, тоді король Міхал дозволив регенту Маскевичу розібрати стару церкву і замість неї побудувати кам’яну. Вірогідно, що на основі цього дозволу церква була розібрана.

У серпні 1672 р. Кам’янець-Подільський був захоплений турками і побудова нової церкви не відбулася. Томашевич склав свій широко відомий план міста після серпня 1672 р., коли Кам’янець уже захопили турки. На ньому Покровської церкви вже не показано, а був лише костьол Святого Станіслава.

На основі опису замку 1494р. А. Яблоновським було зроблено висновок, що Покровська церква знаходилась недалеко від північно-західних воріт, від яких дорога вела до Скальського замку. «Всередині замку, – пише Яблоновський, – зустрічаємо дві невеликі будівлі, в стінах знаходилось 32 гаківниці, а недалеко – православна церква, в якій кожної неділі правиться Служба Божа».

Під час археологічних досліджень 2018 р. на території Старого замку археологами було виявлено фундаменти Покровської церкви, що попередньо були датовані дослідниками серединою ХІІІ ст.

Проте, археологи не повністю розкрили фундаменти цієї сакральної споруди. Детальнішу інформацію можна отримати лише після археологічних досліджень, що спрямовані на повне відкриття фундаментів Покровської церкви.

                                                                        Галина СОЗАНСЬКА, екскурсовод Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.

Додати коментар