Мріяв про щасливе майбутнє
Не оминула гірка, безжальна звістка і сім’ю Дивдиків із села Нефедівці Староушицької громади. Жорстокий підлий ворог назавжди відібрав у них найдорожчого, найкращого сина, батька, чоловіка. Життя ДИВДИКА Андрія Івановича обірвалося 16 грудня 2023 року в населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу він отримав поранення, несумісне з життям.
Андрій народився 6 березня 1995 року в Нефедівцях. Там пішов у перший клас. За 9 років навчання його знали як щирого, відкритого, життєрадісного, позитивного, ввічливого учня.
Андрій Дивдик зростав у багатодітній родині, тому вже змалку привчився працювати, і був неабияким помічником для матері.
Односельці згадують про Андрія як дуже працьовитого, щирого хлопця.
Після закінчення школи у 2010 році вступив до Кам’янець-Подільського професійно-художнього ліцею, де навчався та здобув професію кухаря.
Життя Андрія Дивдика було не з легких, тому поїхав працювати трактористом в фермерське господарство «Макосад» на Чернівеччину. Там познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною, з якою в 2017 році одружився. У них народилася чудова донечка Єва.
Згодом зі своєю сім’єю Андрій придбав будинок в селі Слобідка Смотрицька, де проживали разом. Андрій Дивдик був взірцевим сім’янином і завжди мріяв, аби його рідним жилося в теплі, достатку та любові. Але через кляту війну родина враз осиротіла, втративши найріднішу людину – сина, чоловіка, батька.
Мобілізували 28-річного захисника в травні 2023 року. А вже в грудні родина отримала страшну звістку про його загибель.
Додому, в своє рідне село Нефедівці, Андрій Дивдик повернеться на щиті. Герой назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і поважав.
Щирі співчуття рідним… Герою вічна слава!