ЗАМІСТЬ КУБОМЕТРІВ – КІЛОВАТИ

Уряд анонсував чергову реформу на ринку використання газу. Та чи розв’яже вона найболючішу проблему для народу – зупинити галопуюче і неконтрольоване зростання тарифів на блакитне паливо в Україні? Експерти поки що дають невтішні прогнози… 

На вимогу Угоди про асоціацію з ЄС

Незабаром українці по-новому платитимуть за газ. На початку листопада парламентарі в другому читанні ухвалили закон, який дозволяє Кабінету Міністрів перевести всі розрахунки на ринку природного газу з кубічних метрів в одиниці енергії (кіловат-години). Зобов’язання провести таку реформу Україна взяла на себе ще під час підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Нові правила мають набути чинності з травня 2022 року. Отже, це останній опалювальний сезон, коли споживачі блакитного палива оплачуватимуть звичні «куби». Щоправда, є ймовірність, що переводити на нову систему все ж будуть поетапно (спершу великих користувачів на кшталт теплоенерго, а останніми – приватних споживачів в одноосібних домоволодіннях та багатоквартирних будинках). Хай там як, а вже наступного опалювального сезону, тобто з жовтня 2022-го, нова система має запрацювати на повну силу.

Кубічні метри, кіловат-години… Питається, чому це так важливо? Річ у тому, пояснюють спеціалісти, що якість побутового газу зазвичай різна. І передовсім – за параметром калорійності, тобто за кількістю енергії, яку виділяє при згорянні один і той же обсяг палива. Своєю чергою калорійність газу залежить від родовища, на якому його видобули, та регіонального постачальника (під яким тиском він подає блакитне паливо та наскільки його технологічно «розбавляє»). Саме тому мешканцям різних областей на одні й ті самі цілі доводиться витрачати різний об’єм палива і, відповідно, по-різному й оплачувати.

Так, за даними Оператора газотранспортної системи, у жовтні найвища калорійність газу була у споживачів Івано-Франківської області – 8374 ккал/м куб., а найнижча – у Кіровоградській, 8034 ккал/м куб. «Простіше кажучи, різниця у 4% означає, що тому ж мешканцю Кіровоградщини, щоб нагріти оселю до певної температури або навіть закип’ятити чайник на газовій плиті, потрібно було спалити більше палива, ніж жителю Івано-Франківщини. За існуючої системи обліку в кубометрах і низької калорійності газу люди протягом року переплачують тисячі гривень за паливо низької якості. Відтак для домогосподарств, які використовують його багато, калорійність газу, тобто енергетична корисність при спалюванні, має дуже велике значення», – розкрив особливості ситуації голова біржового комітету «Української енергетичної біржі» Олексій Дубовський.

Отже, після набуття чинності ухваленого парламентаріями закону українці платитимуть за реально спожиту енергію, а не за гіпотетичний об’єм газу. Втім, є ряд суттєвих «але», про які поки що мовчать урядовці, навперебій розхвалюючи свою нову єврореформу…

Як бути з хатніми лічильниками?

Узяти хоча б газовий лічильник у домівці. Звідки споживачі зможуть дізнатися про калорійність газу, адже цей прилад обліковує блакитне паливо лише в кубічних метрах? Невже тепер потрібно встановлювати новий?

Ні, не треба. У законі прописано систему перерахунку газу з об’ємів в енергетичні одиниці. Споживачі, в домівках яких лічильники рахують показники в кубометрах, так само передаватимуть дані постачальникам у «кубах», а ті вже самі переводитимуть їх у кіловат-години та обраховуватимуть вартість. І так само буде, обіцяють, якщо споживач з якоїсь причини вчасно не передав показників – тоді постачальники нарахують споживання самі. Те ж відбуватиметься й у разі, якщо у споживача нема лічильника.

За визнанням тих же фахівців, в ідеалі, щоб уникнути плутанини і прихованих постачальниками зайвих нарахувань (а таке вже давно практикується в Україні), для переходу на нову систему обліку все ж краще було б замінити лічильник газу на такий, який би підраховував одиниці енергії. Це має місце на Заході. Проте в Україні проблема радше в тому, хто конкретно повинен буде заплатити за встановлення. Новий закон про це мовчить. Вочевидь, вирішення цього питання уряд опосередковано віддав «на відкуп» самим постачальникам газу, операторам газорозподільних мереж. Проте навряд чи вони добровільно зголосяться здійснити таку масштабну технічну революцію в оселях громадян власним коштом. Скоріше візьмуться трусити наші кишені, скориставшись правовими шпаринами у законах, як це вже бувало.

Згадаймо хоча б оборудки газовиків з установленням індивідуальних газових лічильників. Забезпечити комерційним обліком блакитного палива до 2018 року все населення їх зобов’язав закон, ухвалений Верховною Радою ще десять років тому. Однак газовики знайшли лазівку в законі і, домігшись 2015-го дозволу Регулятора, встановили побутовим споживачам, які мешкають у багатоповерхівках, лише загальнобудинкові лічильники газу замість індивідуальних. Після чого відзвітували у НКРЕКП: мовляв, комерційним обліком газу в Україні користуються 92% домогосподарств. Хоча насправді індивідуальних лічильників досі не мають понад 3 мільйони українських родин!

Так, щороку відстрочуючи стовідсотковий індивідуальний облік блакитного палива, влада фактично узаконює маніпуляції та оборудки на ринку газу. Від цього потерпають споживачі, змушені платити за «будинковий колгосп». Свого часу чимало співвітчизників, так і не дочекавшись індивідуального лічильника від газової компанії, мусили придбати його власним коштом. Чим також поліпшили статистику облгазів. Після цього ще хтось сподівається, що газовики візьмуться вам встановлювати за свої гроші нові євролічильники?

А «задоволення» це, треба сказати, не з дешевих. Знайти подібний прилад обліку у вільному продажу у вітчизняних будівельних супермаркетах не вдалося, але, як стверджує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, такі лічильники набагато дорожчі за звичайні. Їхня ціна коливається в межах од 20 тисяч до 27 тисяч грн. Багато сімей встановлення нових приладів просто не потягнуть.

Готуймося добувати гроші з гамана

Як переконували нас лобісти відповідного законопроєкту ще на стадії його обговорення з парламентської трибуни, перехід на нову систему обліку газу «прямо на його вартість не вплине». Однак експерти застерігають, що витрати споживачів блакитного палива все ж можуть зрости. Адже законодавчу базу з цього питання остаточно не прописано, тому на споживача може очікувати низка прихованих ризиків.

Наприклад, закон не гарантує, що облгази не зможуть зловживати своїм становищем і маніпулювати даними. Хто вирахує, скажімо, скільки кіловатів в одному кубометрі спожитого газу і чи не буде тут обману? Поки в оселях українців стоятимуть старі (маю на увазі, теперішні) газові лічильники, саме в руках газових компаній будуть усі ті формули конвертації кубометрів в енергетичні одиниці, як і дані про реальну калорійність газу, котрі у звітності також можна буде не без вигоди для себе «підкручувати». Дуже вже багато складових приховано у простій, на перший погляд, формулі для розрахунку «одиниці енергії»: E=Vc х Нсз. Адже Vc – це об’єм газу, приведений до стандартних умов (м куб.), і Нсз – середньозважене значення найвищої теплоти згоряння газу (кВт . год/м куб.) теж потрібно попередньо вирахувати за складними методиками.
Також, згідно з формулою НКРЕКП, розраховуючи платежі, облгази можуть застосовувати найвищий коефіцієнт теплоти згоряння, який на 20% більше, ніж нині діючий середній показник по країні, – 8229 ккал/м куб. Нині цей показник на вартості газу не позначається, але щойно нові правила запрацюють, він здатен збільшити рахунки споживачів на ті ж 20%, передбачає голова асоціації Енергоефективні міста України Святослав Павлюк. «У законі прописано, як відбуватиметься перерахунок з кубометрів на кіловат-години. Там є два моменти: підвищені норми розрахунку та знижені. Що це означає? Це прозоро не пояснюється. Але ми вже можемо зробити висновок, що споживач отримуватиме перерахунок з обсягу на кіловат-години як у зниженому, так і в підвищеному варіанті», – говорить він.

Словом, щойно ухвалений закон жодним чином не захищає користувачів від подорожчання блакитного палива, а його постачальники і раніше ніколи не проминали нагоди додатково потрусити людські кишені.

Післямова

езумовно, перехід на нові одиниці обліку газу в Україні потрібен. Адже зараз громадяни платять за паливо найвищої якості, а отримують часом казна-що. Скарги на теплотворність газу лунають часто. То чайник закипає довше, ніж колись, то за високого споживання ресурсу котлом будинок не прогрівається як слід… Люди і боролися б за свої права, та ціна правди, як мовиться, кусається. Перевірка якості газу сьогодні коштує понад 2 тисячі гривень, виконується за рахунок замовника-скаржника.

Також облік газу в енергетичних одиницях дасть змогу розв’язати проблему з «морозними», «температурними» чи «погодними» коефіцієнтами, якими сьогодні так зловживають газівники, встановлюючи (часом малюючи мало не «зі стелі») для нас тарифи. Якщо облік газу вестиметься у кіловатах, то і цих негараздів маємо позбутись.

Зрештою, зміна правил дозволить споживачу порівнювати, яким джерелом енергії йому вигідніше опалювати будинок, – газом чи електроенергією, адже їх обліковуватимуть в однакових енергетичних одиницях.

Втім, один закон, до того ж «сирий», до кінця не продуманий, ситуації враз не поліпшить, адже підзаконні акти можуть бути прописані так, що навіть вигідна ініціатива піде не на користь споживачеві. Тож чи стишить європейська газова тарифікація галопуюче і неконтрольоване зростання тарифів на блакитне паливо та як зміняться наші платіжки з 1 травня 2022-го, наразі залишається великим питанням.

Олена КОЩЕНКО.