СВІЙ ОСТАННІЙ ВИСТУП ЗДІЙСНИВ НА ДОНЕЧЧИНІ
На фронті, захищаючи Україну від російських загарбників, 19 квітня від мінометної атаки загинув наш земляк, соліст балету Одеського національного академічного театру опери та балету Ростислав ЯНЧИШЕН.
Ростислав захищав Україну у лавах добровольців — коли його не прийняли в ЗСУ, він приєднався до тероборони, а потім таки потрапив на фронт. Захисник місяць не дожив до свого 32-річчя…
Отримавши хореографічну підготовку у київському Коледжі хореографічного мистецтва імені Сержа Лифаря, Ростислав став артистом балету Одеського національного академічного театру опери та балету, де служив понад 10 років. Від початку повномасштабного вторгнення рф він хотів боронити рідну країну від загарбника, проте танцівника не одразу прийняли до лав Збройних сил України, тож він став добровольцем і приєднався до тероборони.
Ось як про нього згадує Олександр Федьков, який теж був у тер обороні: «Кам’янецька територіальна оборона об’єднала людей, які в повсякденному житті сучасної України напевно ніколи б не зустрілися. Це – люди з різних міст і сіл, робітники та підприємці, студенти та викладачі, переселенці та безробітні, загалом, люди різного стану. Особисто я з приємністю відзначив, що чотири члени кафедри, на якій працюю, а також багато колишніх студентів Огієнкового університету стали членами цього громадського військово-мілітарного об’єднання. Було чимало цікавих людей, чий життєвий і професійний досвід міг знадобитися у ймовірних воєнних діях – це колишні «афганці», професійні військові, а також АТО-вці, списані через поранення…
З нових знайомих великою симпатією серед членів підрозділу користувався Ростислав Янчишен – кам’янчанин, який, отримавши хореографічну підготовку у київському мистецькому виші, потрапив за розподілом в Одеський національний академічний театр опери та балету, де був солістом балету. Мистецька діяльність не була перешкодою для активної громадянської позиції Ростислава. Він разом із балетною трупою театру об’їздив чимало країн Старого та Нового Світу, був високоосвіченою та духовною людиною. Про це товариші по службі дізналися з розмов під час численних навчань і чергувань, які здійснювали командування та члени тероборони.
У мене особисто була ще одна нитка, яка пов’язувала з Ростиславом: я і його батьки закінчували Приворотську середню школу Кам’янець-Подільського району, тож земляцтво з одного куточка Поділля зближувало. Разом виказували бажання заступати на один пост, а нічні чергування вже не здавалися безкінечно довгими. Хоч як викладач звик більше говорити, проте його слухав із задоволенням.
Цікавий інший життєвий досвід Ростислава Янчишена (20.05.1991–19.04.2023) вселяв оптимізм – ось він, сучасник незалежної України – фаховий, освічений, патріотичний, оптимістичний…
Ростислава призвали у ЗСУ та після навчання в військовому навчальному центрі спрямували на схід України, в Донецьку область. Служив кулеметником. СМС-листування та короткі розмови. Останній обмін привітаннями – на Великдень.
І ось сьогодні загинув… Прощавай, Друже! Вічна пам’ять Тобі! Герою – слава!».
Адміністрація Коледжу хореографічного мистецтва імені Сержа Лифаря, у якому навчався Ростислав, зауважила, що він завжди випромінював позитив, будував плани, прагнув бути кращим, займався самоосвітою, а головне – був і залишиться патріотом.
Однією з яскравих його ролей була партія солдата, що гине на війні, у сучасному балетному дивертисменті «Тримай». За страшним вироком долі, ця партія виявилася пророчою для артиста.
Автор:
admin
