ПРО ПОРЯТУНОК МЕДИЦИНИ З ВУСТ МІНІСТРА

Реформування вторинної ланки медицини, особливо районних лікарень, потягнуло за собою скорочення державного фінансування, а відтак – неминучість закриття відділень, скорочення персоналу і медичних послуг, що сколихнуло і нашу Кам’янеччину. Після письмового попередження працівників Орининської та Староушицької лікарень про їх вивільнення з 1 квітня 2020 року, цю тему в районі не обговорював хіба зовсім байдужий чи той, хто має можливість лікуватися у закладах вищого рівня.

Не стала осторонь наболілого питання і наша газета, на шпальтах якої ми вже не раз порушували проблему сільських медзакладів. Нагадаємо, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) сформувала вимоги до лікарень, які зможуть претендувати на оплату медичних послуг. Для отримання «грошей, які ідуть за пацієнтом», лікарні повинні мати технічне оснащення та фахівців за певним переліком, відповідати стандартам та протоколам лікування. Ті з них, які не виконають цих умов, мусять закрити або перепрофілювати, чи перевести на фінансування виключно з бюджетів місцевих громад. Тож комунальні некомерційні підприємства «Орининська районна лікарня №2» та «Староушицька районна лікарня №3» з 1 квітня звільнили фахівців і не працюють, а на сесію районної ради кілька разів виносилося питання про їхнє закриття.

Аби згарячу «не нарубати дров», районні обранці, крім пленарних засідань, з цього приводу збирали депутатський клуб. Під час першого його засідання прийняли рішення звернутися в обласний Департамент охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації, бо саме туди надійшла відповідь на колективне звернення жителів Староушицької громади щодо подальшого функціонування місцевої лікарні від Міністерства охорони здоров’я України.

Однак державні мужі всю відповідальність скинули на місцеве самоврядування. «Маєте кошти у районному, селищному чи сільських бюджетах – утримуйте. З обласного бюджету не фінансуватимуть», – такою була відповідь обласних чиновників, яку під час чергового засідання депутатського клубу, 31 липня, озвучив депутат районної ради, голова клубу Іван Громик, який разом із представниками районної влади та Староушицької громади брав участь у зустрічі з керівництвом обласного Департаменту охорони здоров’я.

Нагадаємо, що до вивільнення працівників Староушицька лікарня мала 67,5 штатних одиниць, обслуговувала 14 сіл з населенням 6,5 тисячі людей, займала два корпуси і налічувала 25 ліжок стаціонару. Було тут і пологове відділення та своя поліклініка. Наразі в одному із корпусів лікарні розмістили амбулаторію медико-санітарної допомоги, у якій ведуть прийом лікарі сімейної медицини, та відділення екстреної медичної допомоги. В Орининській районній лікарні №2 до 1 квітня цього року функціонувало 31 стаціонарне ліжко, 62 медики обслуговували 6800 осіб з навколишніх сіл. У закладі зараз працює пункт екстреної медичної допомоги та фельдшерський пункт, в якому – чотири лікарі сімейної медицини.

Зрозуміло, що утримувати місцеві лікарні в такому вигляді, якими вони були, району і місцевим громадам не під силу. Виконати вимоги НСЗУ, аби отримати фінансування, – теж нереально. Немає відповідного медобладнання та кадрів. «Чи піде нині молодий лікар у сільську лікарню? – коментує ситуацію головний лікар районного Центру ПМСД Станіслав Ростецький. – Думаю, що ні. І далеко не останньою причиною цього є побоювання втратити фахові навички через малу кількість пацієнтів. Ми ось уже 2 роки шукаємо сімейного лікаря у Китайгород».

Наявність проблем у лікарнях не заперечує і районна влада. Так, за словами першого заступника Ніни Фабіянської: «Коли наші лікарні отримали ліцензії, уклали з НСЗУ угоди, ми думали, що буде покращення. На жаль, нині як Староушицька, так і Орининська лікарні від Національної служби здоров’я України за рік отримають приблизно по 600 тис.грн. Якщо ж порівняти з фінансуванням за 2019 рік, то районному бюджету утримання цих медичних закладів обійшлося майже в 9 млн грн. Нам чітко сказали в області – маєте гроші, утримуйте лікарні. З обласного бюджету кошти не надійдуть, НСЗУ більше не вділить – бо є пакет послуг, на які підписана угода. Ми відпрацьовували різні варіанти. Лікарі пропонували скоротити чисельність Староушицької лікарні до 22,5 ставки, Орининської – до 28,5. А дальше що, де взяти гроші?».

За словами Ніни Францівни, якщо із медичним обладнанням (закупівля аналізаторів сечі та крові, які не вимагають роботи лікаря-лаборанта) питання вирішиться у найближчі часи, уже оголошується тендер, то як увійти в зиму з утриманням самих приміщень, як їх обігріти? Адже будівлі повністю не використовуються, доведеться частину приміщення законсервувати. Та й опалення електричне стало «кусючим», бо раніше використовували 3-фазні лічильники, а зараз нічний (знижений) тариф вже не діє.

І коли в Староушицькій райлікарні більше питань виникає по опаленню, то в Орининській додається ще й водопостачання.

– Лише у двох кімнатах підведена вода, – коментує ситуацію Ніна Фабіянська. – Туалети в Орининській лікарні не працюють. Санітаркам доводилося відрами носити воду на 2 поверх. Тож якби і встановили сучасне лабораторне обладнання в лікарні, то як воно працюватиме без води?

Вона звернулася до депутатів, аби ті не зволікали із рішенням подальшої долі лікарень. Бо йде зима, і потрібно вже вирішувати питання з опаленням та водопостачанням медичних установ.

Разом з тим депутат райради, директор КНП «Орининська районна лікарня №2» Петро Грицик процитував слова Міністра охорони здоров’я Максима Степанова, який виступає проти бездумного закриття медичних закладів в Україні. За його словами, через прорахунки старого керівництва МОЗ у плануванні другого етапу медичної реформи з 1 квітня цього року багато українських лікарень опинилися перед загрозою закриття. Понад 300 лікарень мають дефіцит фінансування більше ніж 50% порівняно з минулим роком.

«Люди, які рахували і говорили, що вони щось реформують, взагалі не брали до уваги деякі аспекти високоспеціалізованої медицини. Саме тому було прийнято рішення щодо термінового порятунку медицини. Усі заклади, які відчули недофінансування в порівнянні з 2019 р., будуть врятовані. Якщо в 2019 р. вони отримували медичну субвенцію з державного бюджету, то в цьому році вони ці кошти отримають від Національної служби здоров’я України. Дефіцит буде покритий, починаючи з 1 липня і закінчуючи кінцем року», – так сказав М.Степанов.

Тож у разі потреби лікарню можна перепрофілювати чи ухвалити новий план розвитку, але не закривати. Про це йдеться на сайті Міністерства охорони здоров’я.

Щоб отримати від НСЗУ фінансування і щоб лікарні й надалі функціонували, потрібно виконати ряд вимог. Про основні з них Петро Федорович поінформував районних депутатів.

– Нині медичний заклад щомісячно рівномірно отримує кошти від НСЗУ незалежно від того, скільки пацієнтів він прийме. Але в лікарнях наразі, працюють вони чи ні, формується статистика усіх наданих ними послуг вже на наступний рік. І наступний контракт на 2021 рік НСЗУ із медичним закладом формуватиме на основі того, які звіти ми їм подамо за цей рік. Якщо звіт не подаватиметься або він буде нульовий, то це буде підставою не продовжувати з таким закладом контракт і не фінансувати його на наступний рік.

По-друге, подача заявки на додаткове дофінансування не буде здійснюватися без плану розвитку медзакладу. План розвитку передбачений за рахунок місцевих бюджетів. Тож виникає запитання: а чи доцільно його робити, оскільки у місцевій казні немає коштів? – звернувся до народних обранців Петро Грицик.

На що депутати закликали головних лікарів Орининської та Староушицької номерних лікарень не зволікати із підготовкою відповідних документів до НСЗУ і пообіцяли свою підтримку та проведення за потреби позачергової сесії, аби затвердити нові плани розвитку згаданих медичних закладів. Часу на роздуми майже не залишилося. У місячний термін потрібно подати пакет документів «на гору».

Надія ЄРМЕНЧУК.

Поділитися в соціальних мережах