СІЛЬГОСПМАШ. СЬОГОДНІ Є. А ЗАВТРА ЧИ БУДЕ?..

Почули і не повірили

Спочатку здавалось, що це якесь непорозуміння. Бо нібито у державі, яка вже «завтра» бачить себе у Євросоюзі, такого бути не могло б. Від слова – «взагалі». Того дня поріг редакції газети переступив чоловік, який представився Віктором Поповим. Показав паспорт, військовий квиток. Далі Віктор Олександрович повідав, що він є членом наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськсільгоспмаш», і заявив, що йому відмовляють реєструвати документи для участі у зборах акціонерів, які він привіз від ТОВ «Укренергобудресурси», що володіє 31% акційного фонду Cільгоспмашу. Перебираючи у пам`яті українське законодавство і практику роботи акціонерних товариств, видалась якоюсь неординарною поведінка посадових осіб у місцевому підприємстві, тим паче, що відповідно до поданого повідомлення, незабаром там мали відбутись збори акціонерів, і кому, як не членові наглядової ради, згідно з діючим законодавством їх готувати. А тут він, той, хто повинен давати клеркам завдання і контролювати їх виконання, раптом шукає правди у засобі масової інформації. Погодьтесь – це виняток. А неординарність, звісно, привертає увагу. Ну, і ще один чинник, який збурює сприйняття того, що постало в ту мить: у Кам`янці-Подільському широко відомий образ директора місцевого заводу сільськогосподарських машин Валентина Скоробогатова – розважливого керівника, колишнього спортсмена, шахіста. Багато позитиву довелось чути про Валентина Валентиновича. І коли пан Попов довів свою інформацію, то йому натякнули, що, можливо, це якесь непорозуміння і все не так, як він повідає. Однак Віктор Олександрович був наполегливий у своїх твердженнях і запропонував наступного дня відвідати з ним офіс акціонерного товариства, щоб переконатись, як усе відбувається.

 

Побачили, але не зрозуміли

Ось ми в приймальні акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськсільгоспмаш». На робочому місці секретаря нас зустрічає молода, привітна пані. Представляємось, показуємо редакційне посвідчення. З перших слів розмови видно, що з Віктором Поповим вони знайомі. Віктор Олександрович протягує жінці паку документів і озвучує прохання їх зареєструвати у журналі вхідної документації. Тут же у відповідь чуємо: «Для чого ви даєте мені ці папери. Директор сказав нічого від вас не брати і не реєструвати. Ви ж чули!..». Просимо пані представитись. Відмовляється. Пояснюємо, що відповідно до статтей 1 та 14 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із зауваженнями, скаргами, пропозиціями, заявами, клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Акцентуємо увагу на тому, що посадовці усіх рангів зобов`язані повідомляти громадян про розгляд заяв.

Діє. Секретар бере у Попова документи і заходить до кабінету директора. За кілька секунд вона повертається до приймальні з Валентином Скоробогатовим. Нас запрошують присісти в офісі керівника підприємства.

Попов знову пояснює чого він тут. Чуємо, цього разу уже з уст Валентина Валентиновича, що ніякі документи від Віктора Олександровича, чи то як представника ТОВ «Укренергобудресурси», чи члена наглядової ради акціонерного товариства і взагалі як такого реєструватись не будуть. Знову пояснюємо українське законодавство. Права акціонерів, громадян, засобів масової інформації. Багато чого пояснюємо… Валентин Скоробогатов намагається зв`язатись з кимось зі своїх юристів. Озвучує нам, що телефонує у прокуратуру. У всіх випадках йому ніхто не відповідає. Нарешті Валентин Валентинович підсумовує: «Це ж як я візьму документи, я змушений буду допустити Попова на збори, а я цього не хочу…».

У приймальні Віктор Попов ще раз звертається з проханням зареєструвати документи, які він подає, цього разу натякаючи на правову відповідальність за порушення закону і на посадові інструкції секретаря, у яких повинно бути записано, відповідно до типових посадових характеристик секретаря, обов`язок реєструвати вхідну документацію. У відповідь чуємо відмову в реєстрації і те, що посадові інструкції секретаря зберігаються в юриста підприємства, якого на той час не було на місці.

 

Збори акціонерів

Відповідно до Пункту 2, Статті 37 Закону України «Про акціонерні товариства», в якій йдеться про те, що річні загальні збори проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним роком, 24 квітня ц.р. у кабінеті директора Кам`янець-Подільського заводу сільгоспмашин відбулись збори акціонерів. Контрольний пакет, а це понад 52 відсотки акцій, зосереджений у руках директора підприємства Валентина Скоробогатова, його родичів та інших осіб, які підтримують курс Валентина Валентиновича. Інший значний пакет, який складає майже третину акційного фонду, придбала київська ТОВка «Укренергобудресурси». Київського акціонера представляв його директор Валерій Глинянчук. Із собою на збори акціонерів Валерій Іванович привіз низку юристів та адвокатів. Вони одразу почали фіксувати помилки у процедурі скликання самого заходу. Зокрема відсутні протоколи засідання наглядової ради акціонерного підприємства (хоча засідання згідно зі Статутом мали проводитися не рідше одного разу на квартал), а на тих, які є у наявності (один – про скликання зборів), замість трьох підписів членів цього органу є лише автограф його очільниці Галини Конвісаревої. Відсутній навіть протокол затвердження звіту самої наглядової ради, не кажучи вже про розгляд звіту генерального директора чи Ревізійної комісії. Акціонери просять надати їм для ознайомлення документи, необхідні для прийняття рішень, включених до порядку денного зборів (які безуспішно вимагали письмово ще на початку квітня), але у відповідь чують коротке – «нема». А це ж питання законного права на управління підприємством, куди вони вклали свої кошти: звіти наглядової ради, дирекції, ревізійної комісії стосовно фінансово матеріального стану товариства: стан основних засобів, структура надходження та витрачання коштів – до речі, спільних, колективних коштів, а не з гаманця керівництва заводу.

«Виявляється, навіть протоколів засідань дирекції просто нема (про що відверто заявляє генеральний директор), хоча вона є колегіальним органом управління, – каже Віктор Попов. – Але всупереч Закону Валентин Скоробогатов приймає одноосібні рішення, які нікому не дають змоги контролювати чи то навіть аналізувати. Явно, що його збиває з пантелику сама назва товариства: його приватну форму колективної організації із понад 600 акціонерів (в основному мешканців Кам’янця) він сприймає як особисту приватну власність».

На запитання одного з юристів, чому не повідомляли члена ради Віктора Попова про скликання засідань органу, членом якого він є, голова правління АТ Валентин Скоробогатов сказав: «Ми відсторонили від роботи в наглядовій раді Віктора Попова і повідомили про це «Укренергобудресурси». Після такої тиради посадової особи коментарі зайві. Хотілось би дізнатись, хто це такі МИ? І хто цим «МИ» надав право звільняти члена органу, який обирається лише загальними зборами акціонерів і зобов`язаний контролювати роботу того ж таки голову правління. Запитання виникали при розгляді майже кожного з питань порядку денного.

Але слід віддати належне усім учасникам загальних зборів, які, незважаючи на високу емоційно-психологічну напругу, тримали себе у рамках пристойності, робочого етикету. Оминали гострі кути, ухвалювали рішення, але все одно було видно, що це команди, які сповідують різні підходи до функціонування товариства.

 

Прибуток є. А перспектива?

Щодо минулорічної роботи Сільгоспмашу, то вона є досить непоганою. Акціонерне товариство вперше за всю свою історію спрацювало з прибутком в 1 млн 942 тис. грн. «І за дивним збігом обставин, всі сім попередніх років «партнерства» ТОВ «Укренергобудресурси» займало дуже лояльну позицію щодо керівництва ПАТ «Кам`янець-Подільськсільгоспмаш», ведучи обнадійливі переговори зі Скоробогатовим в надії врешті знайти знаменник щодо плідної співпраці на користь всіх акціонерів, – розповідає представник ТОВ «Укренергобудресурси» в наглядовій раді Віктор Попов. – У 2025 році мій терпець урвався і я зайняв активну позицію по захисту прав акціонерів. Скоробогатов зрозумів, що надалі показувати збитки в офіційній звітності вже буде небезпечно, а тому вирішив напружено попрацювати ще й на користь акціонерів і відобразити «солідні» прибутки (але ціною оголошення настирливого Віктора Попова персоною non grata на заводі). Чому «солідні» взято в лапки, бо, за баченням ТОВ «Укренергобудресурси», прибутки Сільгоспмашу мали би бути втричі більшими. Для цього наглядовій раді потрібно, як того вимагає закон, затвердити концепцію і план розвитку підприємства, а потім проконтролювати їх виконання. Але ж проти того Скоробогатовим, як спортсменом-шахістом на ігровій дошці, вибудовані надійні «фортифікації» – наглядовою радою головує Конвісарева, і без неї засідання ніяк не провести», – емоційно констатує все той же Віктор Попов.

Відповідно до статуту товариства, 30 відсотків від прибутків піде на виплату дивідендів. Але оскільки, як йшлося у звіті, досягти вагомих прибутків вдалось завдяки тому, що метал, з якого виробляють продукцію, закуповувався ще торік, а цьогоріч такої можливості з багатьох причин не буде, то представники ТОВ «Укренергобудресурси» ініціювали не виплачувати дивіденди, а направити їх на закупівлю сировини, і навіть запропонували свої послуги у придбані профільного металу. Цю пропозицію підтримав Валентин Скоробогатов, але тут же повідомив, що пропозиція ТОВ «Укренергобудресурси» є не що інше, як піар акція, мовляв, що все це робиться, аби продемонструвати псевдотурботу про долю заводу.

І вже на зборах якось ця тематика оминалась. Хоча воно не зовсім і так. «Укренергобудресурси» розробили і представили акціонерам «Стратегію зростання акціонерного товариства «Кам`янець-Подільськсільмаш». Звичайно, що команда Скоробогатова її нещадно критикує, але чогось альтернативного не пропонує. Куди рухатись, як розвиватись дальше, чіткого уявлення не має. Про це свідчить хоча би той факт, що звітною інформацією, як спрацювало підприємство у першому кварталі 2026 року, ніхто на зборах і після них навіть не поцікавився.

 

Навіщо закони – вирішуємо ж ми

«Збори цьогоріч виявилися звітно-виборними. Три роки «відпрацювала» наглядова рада на чолі з Галиною Конвісаревою, співробітницею Сільгоспмашу у ранзі головного економіста так плідно, що змогла надати лише один протокол про скликання зборів у 2025 році, і то підроблений, – веде мову знову ж той таки Віктор Попов. – Мабуть, муляла моя принципова позиція (вчинити по закону) як представника ТОВ «Укренергобудресурси». Не менш плідно «відбатрачила» дирекція, керована Валентином Скоробогатовим (так, що навіть жодного протоколу засідання нема, але ж була регулярна зарплата)!

А найбільші потуги «видала» Ревізійна комісія під головуванням Тетяни Галицької, секретаря гендиректора (засідань всі три роки не проводили, в крайньому разі представника ТОВ «Укренергобудресурси» туди жодного разу не запрошували, аудиторських перевірок роботи дирекції не проводили, аякже – Галицька у Скоробогатова – секретар).

Якось диво, згідно з протоколом загальних зборів до органів управління акціонерного товариства, за поданням Валентина Скоробогатова, обрали тих самих осіб. У наглядову раду – Галину Конвісареву (знову ж головою), Миколу Сапожніка (начальника цеху заводу) та Валерія Глинянчука від ТОВ «Укренергоресурси». До Ревізійної комісія потрапили Тетяна Галицька (звісно, на пост голови), Микола Радецький і Віолета Глинянчук від ТОВ «Укренергобудресурси». У той самий день, без належного законного оформлення, наглядова рада своїм рішенням гендиректором залишила Валентина Скоробогатова.

Цікава «деталь»: пропозицію ТОВ «Укренергоресурси» щодо інших кандидатів у члени наглядової ради група Скоробогатова залишила поза увагою, зате своїх висуванців провели поза нормами чинного законодавства. Їх своєчасно не подали до списку кандидатів і навіть не запитали особистої згоди на обрання, як того безпосередньо вимагає Закон. Коли київські адвокати попросили надати для ознайомлення письмові згоди кандидатів від Скоробогатова, всі вони тільки розвели руками від такого неочікуваного «хамства», а Микола Сапожніков чесно зізнався: «Я нічого не підписував, мені про це ніхто не казав». Висновок щодо легітимності таких органів управління Сільгоспмашу робіть самі, виходячи вже навіть з того, що ТОВ «Укренергобудресурси» виконало всі законні процедури, Скоробогатов – жодної!».

Як будуть керувати, коли обирались поза Законом?

 

Розмова, напевно, буде

Хоча розбіжностей між Скоробогатовим і дирекцією ТОВ «Укренергобудресурси» багато, але спільного між ними теж не мало. Їх інтереси збігаються навколо одного і того ж підприємства. Є претензії до підлеглих Скоробогатова і до нього самого у тому, що скликання, підготовка, проведення зборів акціонерів мають відповідати процедурі, виписаній у Законі «Про акціонерні товариства». І навіть бюлетень має слідувати Підпункту 5, Пункту 3, Статті 54. І аж ніяк не бути продуктом чиїхось фантазій. Є запитання до представників ТОВ «Укренергобудресурси»: «А чому ви, пропонуючи направити дивіденди на закупівлю металу, не поцікавились станом приміщень, обладнання, кваліфікацією кадрів, не поговорили з робітниками про їх умови праці, температурний режим у цехах та інше?». Закон вам надає право двічі у році проводити аудиторську перевірку. Правда, за ваш рахунок. Але без неї немає можливості визначити у якому стані перебуває Сільгоспмаш. Якщо хочете чогось досягти, вивчайте, цікавтесь, змінюйте. І прибуток заводу у 2025 році напевне став результатом саме такої позиції з боку ТОВ «Укренергобудресурси». За повідомленням їх представника, акціонер став засипати запитами та вимогами про надання інформації, проведення аудиту, здійснення юридичного та економічного аналізу, надання робочого місця члену наглядової ради (представнику київської фірми ТОВ «Укренергобудресурс»), який за кошти акціонера постійно би перебував у Кам’янці-Подільському для виконання обов’язків посадової особи товариства. Але максимум, чого досягли, – відмова у прийомі кореспонденції через секретаріат Сільгоспмашу.

Щодо нинішнього керівництва акціонерного товариства, то йому притаманний стиль консерватизму: «Ми тут працюємо, нам трішки капає грошей, а доля решти акціонерів нас не цікавить». Хоча ми усі пам`ятаємо ті часи, коли керівники заводів і фабрик, не маючи чим заплатити зарплати своїм робітникам, змушували їх брати акції. А нині, той хто не має п`яти відсотків від їх загального фонду, не має і права голосу на зборах акціонерів. У той же час, у кого їх більше 50 відсотків, як хоче так і править балом. На запитання про наявність протоколів, бухгалтерських та інших документів, голова правління акціонерного товариства, беручи зі стола свій робочий зошит, аргументував: «Усі протоколи тут у мене. Підприємство працює… То які ще треба бумаги?».

Збори акціонерів тривали понад дві години. Після їх завершення представники «Укренергобудресурсу» вийшли з адміністративного приміщення у двір. Всі цехи були зачиненими. На дахах підвісних переходів, які перебувають у жалюгідному, аварійному стані, шуміли деревця. Самі виробничі корпуси оточує уже цілий ліс. Всі розуміли, що їх закрили від сторонніх, бо є що приховувати і немає що показати. Звичайно, серйозна розмова між опонентами відбудеться. Та й відомо, що вони обговорюватимуть справи або навіть долю Сільгоспмашу. Невідомо, тільки коли, де і за яких обставин…

Віктор ЄРМЕНЧУК.