У Кульчиївцях пасічники підраховують збитки

Кожен рік одне й те саме, але ніхто вчитися не хоче. В сезон захисту полів від шкідників жертвами стають бджоли й кіл війни між пасічниками та сільгоспвиробниками забивається ще глибше.

По всій країні медіа затрубили про штучний бджоломор. Спілка пасічників України повідомила, що від ганебного застосування отрути безпечними господарниками за останній тиждень в Україні постраждало щонайменше 70 пасічників, які втратили майже три тисячі бджолиних родин.

А у середу кричущий випадок стався й у нас на Кам’янеччині. Внаслідок обробітку хімією посівів гірчиці масово полягли медоноси в с.Кульчиївці. Впродовж одного дня падіж бджіл стався у 7 домогосподарствах, загалом загинуло 180 бджолосімей.

• Від побаченого ще досі шкребе у горлі. Картина на пасіках – жах. Падіж, параліч. Уся бджола з жовтим обніжжям. Обніжжя з гірчичного поля, яке всупереч усім правилам і здоровому глузду оброблялось по цвіту вранці, в період активного льоту бджіл, – розповідає керівник ГО «Кам’янець-Подільська спілка пасічників» Ігор Севастьянов.

Сумний факт зафіксовано працівниками поліції, в ситуації розбиралася спеціальна комісія, створена з представників сільської ради, ветеринарної служби та правоохоронних органів. Відібрані зразки з поля відправлені в обласну лабораторію. За словами Ігоря Анатолійовича, сам власник землі на запрошення взяти участь в обстеженні пасік не приїхав й конструктивної розмови з ним, аби дізнатися, який препарат міг спричинити бджолину смерть, не вийшло.

Бджолярі можуть себе убезпечити та захистити своїх підопічних. Але це у випадку, якщо фермери з повагою ставляться до своїх колег по цеху та відповідно до чинного законодавства добросовісно повідомляють про кроплення не пізніше, ніж за три доби. Проте сільський голова Кульчиєвецької сільської ради Станіслав Радавчук запевнив, що до них такої інформації не надходило.

Як знайти вихід, аби не повторилися подібні трагедії? Для Олега Ряшкіна, представника некомерційної компанії «Гранд Експерт», яка опікується відносинами між бджолярами і аграріями з питань попередження загибелі бджіл від пестицидів, а також запилення сільгоспкультур для підвищення їх урожайності, він такий:

• Ми розробили безкоштовну систему, яка дає змогу заздалегідь повідомляти пасічників про те, де, коли і хто оброблятиме поля. На спеціальному веб-сайті (www.grand.expert) пасічники вказують місця дислокації вуликів. Своєю чергою агрономи, керівники сільгосппідприємств чи фермери позначають на карті наділи, які збираються обробляти. І майже одразу бджолярам надходить на мобільний телефон повідомлення з відповідною інформацією.

Але чи зможе ця схема ефективно запрацювати та відвернути від нової бджолиної гибелі? Це питання знову залишиться на совісті орендарів, які сьогодні не бояться обминути писаного закону.

Прикро, що в погоні за високими врожаями, економії на пестицидах, живемо лише нинішнім днем і не думаємо про завтрашній. Адже таке ніким не контрольоване аматорство у поводженні з хімікатами може вже у найближчому майбутньому дорого обійтися не лише постраждалим пасічникам, а й кожному з нас. Альберт Ейнштейн вважав, що якщо бджоли вимруть, то за чотири роки після цього прийде кінець і людству, адже ці крилаті трудівниці беспосередньо беруть участь у запиленні найбільш поширених культур їстівних рослин. Продовольчу кризу тоді не відвернути…

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Поділитися в соціальних мережах