Комусь – жнива, а комусь – посівна

Правду кажуть, що людина планує, а Бог керує. Як би ми не возвеличувалися й не намагалися підкорити природу, все ж залишаємося «біля її ніг». Людина безсила перед навколишньою могутністю – стихія місячної давності, від якої аграрії Кам’янеччини ніяк не можуть отямитися, тому яскраве свідчення.

• Останніми роками сушило, опадів випало 80-100 мм, коли норма – 580-640, цьогоріч, навпаки, заливає та б’є градом, – стверджує голова Асоціації «Сільськогосподарські товаровиробники Поділля» Ігор Гай. – Зовсім не до жартів та гарного настрою. Буревії, що котяться полями й господарськими дворами, вже другий місяць не дають спокійно спати мені і моїм колегам по цеху під відкритим небом.

А тиждень тому – новий буревій і додаткові втрати на ланах. Цього разу вихор природної немилості пронісся територією ПП «Гринчуцьке». Під його силою не встояли молоді деревця 5-річного яблуневого саду. Без сліз не можна дивитися на те, як яблуньки похилилися донизу й вкрили собою землю, посипалися додолу незрілі плоди, яким ще тягнутися до сонця, наливатися соком.

• Це просто жах! За мить змарновано роки кропіткої праці та, звичайно, чималу суму коштів, – коментує ситуацію Ігор Віталійович. – Кілька гектарів саду зруйновано вщент, поламані дерева вже не відновити. Прикро, що від держави допомоги не чекати та й суспільство тримається на відстані від проблем аграріїв. Хто не займається цим бізнесом, тому, звісно, цікавіше спостерігати за водоспадом з Новопланівського мосту, котрий спричинила негода.

Ігор Гай наголошує, що в цілому за останній місяць аграрний сектор району поніс збитків більш як на 1 мільйон гривень.

Хлібороби вже виглядали жнива, та погодні примхи змінили всі плани. Підраховують збитки, оговтуються від природніх катаклізмів три агроформування, що найбільше постраждали від першої стихійної хвилі, – «Калинський ключ», «Деметра», «Деметра-2010». На першому підприємстві було понівечено 140 га культур, на інших – по 120 га. Посіви забилися й нагадували суцільне місиво. Чого тільки вартує зрешечене градом 40-гектарове поле соняшнику на підприємстві Анатолія Зелениці в Боришківцях. На його місці залишилися одні стовбурці, квіти сонця безжально знесені метеорологічною інквізицією.

Працюють над відновленням покрівлі у тваринницькому комплексі Анатолія Сторожука, що в Кам’янці, де шквальні пориви вітру знесли 2 тисячі листів шиферу. Тут перекрито половину втраченого даху.

Як розповідає Ігор Гай, з 60 га потрощеної сої в «Калинському ключі» 40 га пересіяли теж соєю, а це додатково 150 тис.грн. На інших постраждалих площах надіються на «виживання» культур.

• Зараз якраз дозбируємо горох. Біологічні показники обіцяли урожайність до 60 ц/га, та не судилося, негода втрутилася, молотимо по 38 центнерів на круг. Загублено 20-25% врожаю. Та ж історія з соняшником, ячменем, соєю. Щось, можливо, реанімується, але це як у приказці – жити буде, та здоров’я не буде, – сумно констатує голова Асоціації.

Хтось жнивує, а хтось висмикує із землі те, що залишилося від кліматичних капризів і мусить починати посівну заново. Непросте аграрне ремесло, зі своїми загрозами та ризиками. «Орел» чи «решка» – не вгадаєш, та ті, хто живе хліборобством, ризикують і сподіваються, бо є святою справою землю обробляти, людям хліб дарувати.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Поділитися в соціальних мережах