ШВИДКА ДОПОМОГА: ПРАВИЛА НОВІ, ПРОБЛЕМИ СТАРІ

З нового року вступили в дію нові правила роботи швидкої допомоги. Відповідну постанову уряд прийняв ще у жовтні 2020 року. Це зумовлено тим, як роз’яснюють в Мінохорони здоров’я, що 67% машин швидкої допомоги не приїжджають на виклики вчасно. Відтак у планах міністерства змінити це співвідношення в кращу сторону.
Стосовно останніх змін у роботі швидкої допомоги, а також про проблеми і будні медиків, які знаходяться на передовій боротьби за наше з вами здоров’я, ми поспілкувалися з начальником (завідувачем) Кам’янець-Подільської станції екстреної медичної допомоги Олегом КУЦИКОМ.

Як розповів Олег Миколайович, нові зміни в роботі медиків-рятувальників ніяк у принципі не позначилися на роботі його відомства, адже до якої категорії належить виклик, вирішує диспетчер, який знаходиться в Хмельницькому. З початку медичної реформи в області існує єдина структура для координації екстреної медичної допомоги – КНП «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Хмельницької обласної ради. Для медиків-рятувальників норматив прибуття до хворого залишається сталим: для міста від отримання виклику до пацієнта – 10 хвилин, для району – 20 хвилин.

– Звісно, хотілося б скоротити час прибуття на виклики і до жителів району, – каже начальник міської швидкої допомоги, – але відстань, якість доріг і наявний автомобільний транспорт не дозволяє поки що цього зробити. Наразі кількість машин достатня, проте якість автопарку ще не дотягує до європейського, маємо багато старих УАЗиків, які потребують частого ремонту. З іншого боку, нові «ПЕЖО» на сільські дороги не пошлеш, вони не для наших доріг.

– Також є гарна новина, – додає Олег Миколайович, – зараз у нашому відомстві відбуваються деякі зміни стосовно підпорядкування і фінансування, після яких обіцяють надати нам ще декілька нових «швидких».

Проте існують проблеми, які потрібно вирішувати якомога швидше. І перша з них – це приміщення, яке зовсім не пристосоване для роботи швидкої допомоги. Воно старе, знаходиться на 2 поверсі, куди ведуть незручні сходи (місцева станція надає не тільки екстрену медичну допомогу, але й невідкладну медичну допомогу), і потребує ремонту. Страждають і службові автомобілі, які стоять просто неба, піддаючись постійному впливу погодних умов. Донедавна карети швидкої допомоги хоч стояли під навісом, але будівельники, які здійснюють реконструкцію сусіднього будинку, його демонтували. Тим часом станції потрібні не тільки гаражі, але й хоча б декілька боксів, щоб мати змогу зробити незначний ремонт і не ганяти машини до автомайстерні з-за будь-якої дрібниці.

– Ми неоднарозово зверталися до міської влади з проханням покращити наші умови праці і переселити нас у більш зручне місце, – каже Олег Куцик. – Але поки що ніяких зрушень у цьому питанні немає. Хоч ми підпорядковуємось безпосередньо обласній раді, але без наших послуг міська медицина не зможе нормально функціонувати, а кам’янчани – вчасно отримувати медичну допомогу. До того ж кам’янецькі «швидкі» виїжджають не тільки на виклики по місту, а коли не вистачає ресурсів у сусідів, допомагають Кам’янець-Подільському району, у тому числі Новій Ушиці, Чемерівцям і Дунаївцям.

Але найбільшою проблемою, за словами очільника міської швидкої допомоги, залишається низька оплата праці. Без нарахувань, які наразі доплачують медикам за боротьбу з коронавірусною хворобою, навіть лікар зі стажем отримує менше за мінімальну заробітну плату, не кажучи вже про простого фельдшера. Саме через низький рівень заробітної плати важко втримати і мотивувати спеціалістів, а на одному ентузіазмі далеко не заїдеш.

Нині працівники екстреної медичної допомоги перебувають у зоні ризику щодо інфікування коронавірусом. У закладі ретельно слідкують за здоров’ям своїх співробітників, якщо є якісь підозри, медика одразу відправляють на лікарняний і проводять тестування. Інакше під загрозою працездатність цілого колективу. Відрадно і те, що викликів з випадками коронавірусної хвороби за останній час поменшало, що, звісно, вселяє певний оптимізм.

– Однак розслаблятися ще зарано, – впевнений начальник Кам’янець-Подільської екстреної медичної допомоги. – Бо іноді виклик до пацієнта зі звичайними хворобами може виявитися із «сюрпризом». Приїжджаєш на місце виклику, і з’ясовується, що сам пацієнт або його близькі родичі хворіють на COVID-19, чи з підозрою. Але дякувати Богу, нині всі наші співробітники у строю.

Як ми уже повідомляли, залежно від стану пацієнта звернення поділятимуться на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні. Стан пацієнта та обставини подій виклику визначатиме диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги. І залежно від цього відрізнятиметься норматив за часом прибуття бригади швидкої.

До речі, подібний розподіл уже діяв з 2013 року. Тоді був прийнятий закон про екстрену медичну допомогу, де виклики були поділені на екстрені і неекстрені, але нормативні документи так і не було прийнято. Зараз чиновники Міністерства охорони здоров’я намагаються більш детально розробити алгоритми викликів, хоча і цього разу категоризація звернень описана доволі загально.

Пацієнт у критичному стані. У такому разі норматив прибуття швидкої становитиме 10 хвилин із моменту звернення до диспетчера. Йдеться про стани, які безпосередньо загрожують життю – відсутність дихання, неефективне дихання, сильна кровотеча та стани, зумовлені впливом зовнішніх факторів (удар струмом, блискавкою тощо), інтоксикацією та отруєнням або з гострими та хронічними захворюваннями. З огляду на обставини, які не залежать від системи надання екстреної медичної допомоги, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25% випадків. Тут міністерські чиновники не розуміють українських реалій: у великих містах-мільйонниках, де постійно трапляються автомобільні затори, і у селах по розбитих дорогах добратися до пацієнта за 10 хвилин практично не можливо.

Пацієнт в екстреному стані. Максимальне очікування «швидкої» має становити не більше 20 хвилин із допустимим перевищенням зазначеного нормативу, але не більше ніж у 15% випадків. Екстрений стан пацієнта – той, що несе загрозу життю та здоров’ю і може різко погіршитися у разі несвоєчасного надання допомоги. Такі стани супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, розладами дихання, іншими екстреними ознаками або можуть бути зумовленими тими ж чинниками, що й у критичних випадках.
Категорія неекстрених. У такому разі диспетчер служби порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Йдеться про виклики, коли стан пацієнта не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану здоров’я. Таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. І якщо не буде такої можливості – диспетчер направить до пацієнта бригаду швидкої, що не виконує критичні або екстрені виклики.

Непрофільне звернення. Диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація. Йдеться про хворих, стан яких не є невідкладним. За потреби відповідальним медичним працівником оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має бути надано дистанційну медичну консультацію.

Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах