БУДІВНИЦТВО СЕС В СТАРІЙ УШИЦІ ТА КАМ’ЯНЦІ ЗАМОРОЗИЛИ
Верховна Рада України наприкінці липня ухвалила закон, який зменшує так звані «зелені» тарифи, значно скоротивши їх для сонячних електростанцій. Напередодні влада стояла перед складним вибором: йти на свідомий ризик втрати інвесторів, знизивши «зелені» виплати, або підвищувати ціни на електроенергію для населення. Документ, що радикально змінив правила для «зеленої» генерації, підписав Президент, а 4 серпня він набув чинності. Згідно з документом був значно знижений «зелений» тариф – гарантована ціна, за якою держава викуповує у виробників з відновлюваних джерел енергії електроенергію, що надійшла в об’єднану енергосистему. Як це вплинуло на енергоринок, ми поцікавилися у директора ТзОВ «Еко-Фотуре Плюс» Станіслава СМОРЖЕВСЬКОГО.
– Наше підприємство відновлювальною електроенергією на теренах Хмельниччини почало займатися з 2012 року. Однією із перших сонячних електростанцій (СЕС), де ми безпосередньо брали участь у її спорудженні, стала СЕС потужністю в 2 МВт поблизу Ярмолинець. Бум на встановлення сонячних панелей розпочався в 2015-16 роках. Наша фірма впродовж цього періоду завела у район близько 13 млн євро інвестицій. На теренах Кам’янеччини нині діють СЕС у Рихті (2 МВт), Заваллі (3 МВт), Старій Ушиці (6 МВт). Що це дало району? Робочі місця, чималі фінансові надходження у місцеві бюджети у вигляді податків. Взяти хоча б земельний податок. Наші СЕС будувалися не на кращих землях району, але якщо порівняти скільки інвестор платить за 1 га орендованої землі під сонячними електростанціями, то це в рази більше, ніж сплачують аграрії за гектар родючого чорнозему. До прикладу, за 5 га орендованого колишнього сміттєзвалища, де нині діє СЕС, Завальська сільська рада шомісячно отримує 20 тис.грн земельного податку. Рихтівська сільська рада за 4 га (територія колишньої ферми) – близько 10 тис.грн, Староушицька селищна рада за 15 га (раніше це були землі на скелях, відведені під пасовища) – 30 тис.грн, – ділиться здобутками Станіслав Броніславович.
І на цьому крапку фірма «Еко-Фотуре Плюс» не планувала ставити. Бо знайшлися інвестори, було проведено чимало підготовчої роботи, аби розширити площі під СЕС в Старій Ушиці та на 52 га встановити сонячну електростанцію потужністю 30 МВт, розроблявся проект будівництва СЕС (13 МВт) на 24 га у Кам’янці.
– Та чи захоче тепер інвестор мати справу з Україною? – ділиться наболілим Станіслав Сморжевський, коментуючи новий закон. – Мова не тільки про зелені електростанції. Як гадаєте, будуть інвестори взагалі вкладатися в країну, яка спочатку обіцяє їм одні умови, а потім змінює їх на протилежні? Будь-яка зміна, особливо, як то кажуть «заднім числом», породжує недовіру і до держави і, відповідно, до всіх її органів. На жаль, ці правила держава міняє чи не кожного дня. Нещодавно один із високопосадовців заявив, що «зелений» тариф становив 45 грн за 1 КВт. Але ж це абсурд. В середньому по Україні він складає близько 7 грн за 1 КВт. Більш того, інвестори погоджуються продавати державі «зелену» електроенергію за поміркованою ціною – 4 грн/КВт. Але щоб ці зміни не відбувалися «заднім» числом.
Нагадаємо, відповідно до прийнятого закону для сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт, що були введені в експлуатацію до 2020 року, тариф пропонується урізати на 15%, потужністю до 1 МВт – на 10%. А для СЕС, введених в експлуатацію в 2020 році та пізніше, зниження становитиме ще 2,5% додатково.
– Вступ у дію нового закону фактично зупинить розвиток відновлюваної енергетики в країні. А це буде означати, що ми знову перестанемо розвиватися і будемо відставати від розвинутих країн, які сьогодні вкладаються передусім у зелену енергетику, поступово відмовляючись від викопного палива, – каже директор «Еко-Фотуре Плюс». – Україна не є винахідником «зеленої» енергетики, яка останніми роками активно впроваджується в більшості прогресивних держав світу з метою стимулювання відходу від традиційних джерел енергії та впровадження екологічного напрямку. Деякі країни мають чітку стратегію збільшення частки зеленої енергії в енергетичному балансі країни, таким чином зменшуючи залежність від нафти, газу та атомної енергії, а також позбавляючись енергозалежності від окремо взятих держав – постачальників нафти та газу. Замість того, щоб гратися в популізм і різати під корінь українську відновлювану енергетику, потрібно знизити розмір дотацій для вугільної та газової генерацій. Розбалансуванню української енергетичної системи слугував й експорт з Росії електроенергії, частка якої за рік склала 20%.
За словами Станіслава Сморжевського, чудовий приклад – Німеччина, де частка «зеленої енергії» вже досягла рекордної відмітки у 47% від загального енергетичного балансу країни. Фактично всі розвинуті держави зробили ставку на відновлювану енергетику. Бо це – нові інвестиції, нові робочі місця, нові технології, зниження шкідливих викидів в атмосферу тощо. Натомість частка відновлювальної енергетики в Україні становить близько 9%, а планувалася на рівні 25%. Поки розвинуті країни будують вітряки та сонячні панелі, ми обираємо шлях назад.
– Не спішать вкладати інвестиції у розвиток відновлювальної енергетики і домогосподарства. Бо це значні фінансові затрати, пов’язані з ризиком. А у зв’язку із нинішньою епідеміологічною ситуацією з COVID-19 та й нестабільністю кредитування, – впевнений Станіслав Броніславович, – люди бояться залишитися біля «розбитого корита». Як не прикро визнавати, але у нас відмовляються від енергії сонця та вітру, щоб спалити більше вугілля. Напевно, хтось вважає це ефективним менеджментом…
Надія ЄРМЕНЧУК.
Автор:
admin
