Як депутати спраглих напували

Минула сесія ставила рекорди за своєю тривалістю. Розгляд 40 з хвостиком питань затягнувся до 18.00. Навіть самі депутати дивувалися, мовляв, порядок денний скрупульозно вивчений на засіданнях постійних комісій та президії. Та все ж деякі питання змушували обранців докопуватися до істини по другому колу. І хоча «народжувати» правду для району – святе покликання депутатів, та словесні баталії з переводом стрілок на особистості подекуди перетворювали засідання на політичний балаган.

Це тобі, а це тобі – вкусили всі

Якщо спочатку питання порядку денного депутати лускали, як зернята, то зашпортнулися вони всерйоз і надовго під час обговорення проекту рішення про внесення змін до районного бюджету на 2016 рік. З попереднього року залишок невикористаних бюджетних коштів склав 10977373 гривень, який було поділено напередодні на засіданнях профільних комісій. Тож, на думку доповідача – начальника управління фінансів РДА Олександра Федика, всі обговорення та зауваження, які виникли під час розгляду цього питання, для нього особисто були незрозумілими.

Зокрема, депутати найбільше перейнялися проблемами медицини. Найбільша скибка дісталася ЦРЛ – понад 2,5 млн.грн. З них 500 тис.грн. — на благоустрій прилеглої території, 990 — реконструкцію приміщення операційної, 299 — придбання вікон та дверей, 250 — придбання та ремонт медичного обладнання, 100 тис.грн. – на поточний ремонт терапевтичного відділення Староушицької РЛ №3. ЦПМСД отримав суму в зверх мільйона: 475 тис.грн. — на закупівлю пільгових медикаментів та 126.6 тис.грн. — на туберкулін. З доброї волі депутатського корпусу свої прогалини зможе заповнити й освітня галузь, яку обдарували 1,5 млн.грн., в тому числі на харчування учнів — 824 тис.грн., на виконання програми «Шкільний автобус» — 100 тис.грн.

Зважаючи на те, що держава зняла з себе всю відповідальність за пільгові перевезення, 500 тис.грн. викроєно на забезпечення безкоштовного проїзду окремих категорій громадян.

Під час виділення додаткового фінансового ресурсу в 900 тис.грн. на потреби соціального захисту населення народні обранці, здається, згадали всіх нужденних. Та депутатів, зокрема Сергія Самсонюка та Ніну Скавренюк, обурила відсутність в цій сумі частки, призначеної для учасників АТО. На що Олександр Григорович заявив, що про наших воїнів ніхто не забув, навпаки, всіма силами намагаються віднайти такі потрібні кошти. В районному бюджеті на 2016 рік чорним по білому прописана фінансова стаття витрат на цю категорію громадян у сумі 150 тис.грн. Також бійці можуть розраховувати на матеріальну підтримку сільських рад, які загалом передбачили на ці цілі 507 тис.грн. та ще 193 тис.грн. додатково на потреби малозабезпечених сімей, що за необхідності теж можуть бути надані воїнам АТО.

–  150 тис.грн. – крапля в морі. Минулими роками бюджет був набагато щедрішим до військовиків, — апелювала Ніна Дмитрівна. – Якщо районна скарбниця не в змозі, то давайте ми скинемося особисто й таки організуємо дієву поміч нашим захисникам. Я вже кладу гроші в загальний котел.

Самому голові районної ради цих фінансів теж здалося замало й він виступив з ініціативою урізати на 200 тис.грн. Програму ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Кам’янець-Подільського району на 2016-2018 роки та адресувати ці кошти ГО «ІСТИНА ДОБРА» на потреби учасників АТО. Рішення було прийняте одноголосно.

Свідками такої «опіки» стали самі військовослужбовці, які завітали на сесію, аби на власні очі побачити роботу депутатського корпусу та оцінити об’єктивність розподілу бюджетних коштів. За них горою став волонтер Валерій Шкуренков, який звернувся до Бориса Беца з листом-проханням фінансово посприяти атовцям. Присутнім він укотре нагадав про трьох бійців району, які на війні поплатилися своїм здоров’ям, наразі прикуті до ліжка й потребують значних коштів для лікування, реабілітації та забезпечення своєї життєдіяльності. Для прикладу, одна з родин у такий важкий для себе час мріє про пральну машину, що значно спростить догляд за важкохворим.

Знову ж таки з вуст депутатів звучали переконання, що ніхто наодинці з горем не залишиться, а гроші можна буде віднайти під час уточнень бюджету. По 30 тис.грн. пообіцяв виділити від свого підприємства для родин цих героїв депутат Олександр Гінзеровський.

Недовіра до деяких статей витрат все породжувала й породжувала словесні дебати. Депутати від партії «За конкретні справи» та ВО «Свобода» вбачали подвійне дно у виділенні асигнувань на благоустрій та ремонт ЦРЛ без попереднього виготовлення проектно-кошторисної документації.

–  Ми збираємо в селах кошти, потім роздаємо їх назад. Людям потрібна інформація про плани прокладання газопроводу, його кілометраж та адресність, — звернув увагу на витрати в 505 тис.грн., закладені на співфінансування будівництва підвідної газової труби в Завальському напрямку, Віктор Єрменчук.

В свою чергу голови райради, РДА та їхні прибічники закликали дати шанс освітнім, медичним, соціальним, культурним програмам, які підтримуються пропонованими бюджетними змінами

–   Гроші люблять тишу, — зазначив Борис Бец. – Сьогодні ми не маємо права тягнути резину. З кожним днем втрачатимемо на курсі валют, а отже, прогавимо реальні фінансові можливості. Постановою КМУ 2015 року чітко регламентовано співфінансування місцевим бюджетом 10% вартості проведення газомагістралі на західний регіон району. За відсутності відповідного рішення сесії райради державна субвенція 4,5 млн.грн. нам не світить.

Ця противага щодо розподілу бюджетного залишку змусила засідання вдатися до постатейного голосування. Перебравши всі до єдиної позиції, в підсумку заплановані видатки депутати залишили на своїх місцях.

Дітям – дулю, чиновникам — куш

Кашу з приводу програми матеріально-технічного забезпечення процесу виконання РДА регіональної політики розвитку району на 2015 рік заварив депутат Іван Громик. Він звинуватив виконавчу владу в невиправданих розтратах паливно-мастильних матеріалів, мовляв, бензин закуповується за максимальними цінами й транжириться наліво-направо. Того року використано 5570 л на суму 116,4 тис.грн. Для посилення свого наступу він скористався фактами, які оприлюднив начальник служби у справах дітей Віталій Заклевський. За словами Віталія Антоновича, працівники цього структурного підрозділу виїжджали в район 2015 року понад 70 разів. Ці поїздки розцінювалися як відрядження й транспортними засобами не забезпечувалися. Часто-густо з доставкою на місця виручали чи медики, чи правоохоронці.

–  На дітей грошей немає, а самі за два місяці вже тонну бензину спалили. — критикував Іван Миколайович. — Чому не користуєтеся знижками?

– Із заправкою WOG РДА співпрацює ще з 2010 року. Тому звинувачення в наш бік щодо лобіювання інтересів саме цього підприємства не мають підстав. Не влаштовуйте шоу одного актора, — закликав колегу Василь Сукач.

Як пізніше пояснила керівник апарату Маріанна Великохатько, РДА не може скористатися бонусами, бо АЗС надає знижки лише за умови передоплати.

Чабанівський «лісотрус»

– На засіданнях двох постійних комісій на початку лютого ми сподівалися на пошук точок дотику та шляхів вирішення питання передачі у власність Чабанівській, Староушицькій, Грушківській сільським радам навколишніх лісів, – від імені цих громад звернувся до депутатів Чабанівський сільський голова Лаймонас Гурскіс. – Але нас лишень поставили перед фактом, що в чинному законодавстві такого механізму не прописано. Просимо звернути увагу на точку зору людей і піти назустріч.

Депутати Сергій Тимчук, Віталій Бурбан закликали дослухатися до селян та підбадьорювали їхнє активне прагнення бути господарями в своєму лісі. Та оскільки закон не на боці громад, на сесії було прийнято компромісне рішення, відповідно до якого «Надра Кам’янеччини» зобов’язуються вирубку лісу узгоджувати з місцевими жителями.

Тим часом, до вирішення конфлікту долучилися правоохоронні органи, які наразі займаються перевіркою фінансово-господарської діяльності комунального підприємства.

– Ми всі стали заручниками патової ситуації та чинного законодавства, — розмірковує Ніна Дмитрівна. – Вирубка лісів ведеться повсюдно по всій країні. Високопосадовці не бажають брати на себе відповідальність та утримуються від будь-яких коментарів. Вихід потрібно шукати у верхах. Нині реальні перспективи утримання лісового масиву мають об’єднані територіальні громади. Зі свого боку я вправі звернутися до Кабміну із заявою про виведення 7 га чабанівського лісового фонду з підпорядкування комунального господарства, однак це не вирішить проблеми сільчан, оскільки ліс перейде у власність держави.

 На волю я просилася, а ти мене все не пускав

Один за одним звітували директори комунальних підприємств. Заминка сталася під час розгляду питання про реформування КП «Редакція міськрайонної газети «Край Кам’янецький». З прийняттям Закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ місцева газета розпочала процес свого трансформування в самостійний суб’єкт господарювання. Відбулися збори трудового колективу, де працівники одноголосно виявили бажання взяти участь у першому етапі реформування. З цією пропозицією головний редактор Надія Єрменчук звернулася до засновників – районної ради та райдержадміністрації. На бюджетній комісії депутати озвучили іншу думку, аби відпустити часопис у вільне плавання в другому етапі, тобто впродовж 2017-2018 років. Коли ж прийшов час «Х», точка зору депутатського корпусу розділилася навпіл.

–  Віповідно до Закону, колектив сказав своє слово, які можуть бути питання? Відпустіть ЗМІ на волю. Газета не повинна служити чиновникам, — закликав Микола Жоган.

Але засновники не поспішали спалювати мости. Василь Сукач переконував колег поберегти комунальне майно, бо ж зруйнувати завжди встигнеться. За словами Василя Олександровича, цей механізм для нас новий, він потребує вивчення й аналізу. Тож у другому етапі газета може сміливо вирушати у вільне плавання. Не варто бігти попереду потяга, щоб не наламати дров.

У результаті голосування до такої близької свободи «Краю Кам’янецькому» не вистачило одного голоса.

 Закон не стіна – посунеться?

Приводом для нового сплеску дискусії став проект про делегування окремих повноважень районної ради райдержадміністрації щодо підприємств, установ, організацій, які перебувають у районній комунальній власності. Авторам забагнулося повернути функції оперативного управління комунальними підприємствами РДА, як це було 10 років тому. Мається на увазі, що керівника КП призначатиме сесія за поданням пропозицій з приводу кандидатури головою РДА, останній і підписуватиме контракт з обраними очільниками. Та червоне світло цій схемі, як неправомірній, показав Іван Громик, адже згідно з ЗУ «Про місцеве самоврядування» в переліку делегованих повноважень положення про «оперативне управління» відсутнє.

Та більшість депутатів, яким вочевидь набридло слухати звіти про збитковість комунальних підприємств і які призабули, що останні створюються передусім задля вирішення соціальних питань та забезпечення конкурентного поля, підтримала цю ухвалу.

На песимістичній ноті

Завершити засідання 5 сесії оптимістично не вдалося. Насамкінець слова попрохала згорьована мати нещодавно померлого від грипу хлопця. Вона звинуватила лікаря Кам’янської амбулаторії Наталю Нікітіну в неналежному виконанні своїх професійних обов’язків, що призвело до непоправної втрати. Жінка вимагала позбавити Наталю Миколаївну депутатського мандату. Та медик своєї вини не визнає і впевнена, що діяла згідно з протоколами лікування. Було зроблено два знімки, запропоновано хворому стаціонарне лікування, але сім’я відмовилася від стаціонару.

– На жаль, ні наша галузь охорони здоров’я, ні пересічні громадяни не були готові до епідемії, — каже Наталя Нікітіна. – У нас немає звички робити щеплення та своєчасно вдаватися до профілактичних заходів.

Честь та репутацію лікарки прийшли захистити односельчани, які не сумніваються в її компетентності.

А хто ж доведе професійність наших депутатів? Тільки вони самі своїми рішеннями та діями. Як не прикро, минула сесія взірцевою не була.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ