ІСТОРИКИ ТА КРАЄЗНАВЦІ ГОВОРИЛИ ПРО НАБОЛІЛЕ

У Міжнародний день пам’яток і визначних місць (18 квітня) у головному корпусі ЗВО «Подільський державний університет» відбувся круглий стіл на тему «Збереження історичної, архітектурної та культурної спадщини у Кам’янці-Подільському в умовах війни». Організований захід був Українським товариством охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області.

Тема обговорення виявилась більш, ніж актуальною. Хоча, відверто кажучи, про війну не йшлося. Як і до широкомасштабного вторгнення північного сусіда, так і після, багато історичних і культурних пам’яток нашого міста перебувають під постійною загрозою руйнування чи перебудови, яка може призвести до втрати будівлею статусу пам’ятки. І вина тут, за словами виступаючих, в основному лежить на місцевій і центральній владі, в яких за останні роки і навіть десятиріччя руки майже не доходили до належного догляду за нашими пам’ятками архітектури. Як зазначив у своєму вступному слові кандидат історичних наук, член УТОПІК Валерій Нестеренко, товариство, історію якого можна прослідкувати ще з середини ХІХ століття, з дев’яностих років перетворилось на громадську організацію і таким чином втратило значну частину своїх повноважень, тепер немає визначального впливу на долю історичних та культурних пам’яток, як це було в 70-80 роках минулого століття. З початком доби незалежності, а особливо з другої половини нульових, коли почався будівельний бум, часто забудова Старого міста і поводження з історичними пам’ятками в Кам’янці диктувалися комерційною необхідністю, тоді як автентичність, культурна цінність і навіть доречність стояли на других та третіх місцях.

– Як наслідок, наразі можна вже говорити не про Старе місто, а про наново побудоване місто, – каже Валерій Нестеренко.

Важку долю кам’янецьких пам’яток проілюстрував на прикладі Будинку державного банку, що по вул. Князів Коріатовичів, голова УТОПІК в Хмельницькій області Олег Петровський. У ньому до останнього часу працювали різноманітні банки, тобто використовувався за призначенням. Але коли останні власники покинули будинок, раптом з’явилася фірма, яка хоче з нього зробити готель і, як розповідають, казино. Не маючи підтвердженого права власності на нього (наявність такого зараз перевіряє прокуратура), її представники зачастили до міськради, аби приватизувати земельну ділянку під будинком. Якщо фірма її отримає, то це може призвести до юридичної колізії – будівля належить державі, а земля під нею вже приватизована. За словами Олега Степановича, найкраще, щоби будинок і далі використовувався як банк, адже він єдиний такий в нашому регіоні, має підземне сховище.

Безперечно, головним болем нашого міста, за словами Олега Петровського, є використання і збереження Замкового та Новопланівського мостів. Особливо плачевний стан Замкового мосту. Останній його капітальний ремонт був у 2006 році. Декілька років тому провели тільки косметичний. Від постійного надмірного транспортного навантаження руйнується скеля не тільки під ним, але й фундамент під Старою Фортецею. В результаті можемо втратити і Замковий міст, і головну окрасу нашого міста. «Нещодавно ж сталася подія, яка загалом ні на які ворота не налазить, – вважає Олег Степанович. – Міська влада силами свого комунального підприємства перевірила міст і виявила, що його лівньовки, прибудовані ще «Луцькмостобудом» у 2006 році, забились брудом, і замість того, щоб їх чистити, комунальники більшість з них просто заклали плитками. Тож тепер вода просочується просто в середину мосту, що, відповідно, не йде йому на користь.

Вирішувати, як поводитись з мостом, повинен «Луцькмостобуд», а не комунальники, які тут некомпетентні».

А головне, потрібно радикально обмежити рух мостом і прилеглою територією, перконаний голова хмельницької філії товариства. «Є проблеми і з платним проїздом. За 2022 рік, – каже міський депутат і аспірант історичного факультету К-ПНУ ім. Івана Огієнка Олександр Марчук, який взяв участь у засіданні круглого столу, – КП «Комунбудсервіс», що збирає плату за проїзд мостом, спочатку показало прибуток за 2022 рік усього 5 тисяч гривень (зібрані гроші повинні йти на ремонт стародавньої споруди і прилеглої території), а після скандалу «збільшило» його до 92,5 тисячі гривень. У 2021 році ця сума склала 300 тисяч». Тому як варіант Олег Степанович запропонував передати збір плати приватникам.

Підсумовуючи сказане, очільник обласного відділення товариства запропонував перевірити мости за допомогою фахівців і здійснити відповідні заходи для їхнього збереження, а для цього варто б звернутись до Кабінету Міністрів України та Фонду Державного майна України.

Відомий подільський краєзнавець, керівник Центру Пам’яткознавства УТОПІК Олег Будзей у своєму виступі згадав будинок міського архіву, що на площі Польський ринок, 14. Він побудований в 50-х роках минулого століття на місці трьох зруйнованих під час Другої світової війни, проте має статус пам’ятки місцевого значення. Він не дає його власнику – К-ПНУ ім. Івана Огієнка, провести там капітальний ремонт (будинок дав тріщину в результаті будівництва поряд) і повноцінно його використовувати. Олег Васильович пропонує позбавити колишній архів цього статусу.

У свою чергу Валерій Нестеренко запропонував навпаки надати декільком будинкам на новому плані статусу пам’яток місцевого значення. Зокрема йдеться про індустріальний коледж, Будинок Осавулової (колишній дитячий тубдиспансер) і дитячу бібліотеку по вулиці Лесі Українки.

Гість круглого столу з Хмельницького, голова місцевого осередку УТОПІК Наталія Стрельбіцька розповіла про долю маєтку лікаря Сергія Полозова. Він знаходиться майже в центрі міста і має дендропарк (2 гектари), на який уже поклали око забудовники. Наталя Іванівна пропонує також надати маєтку статус пам’ятки місцевого значення, аби вберегти його від рук спритних ділків.

Отож, за результатами обговорення було вирішено створити комісію із членів УТОПІК та громадськості для ефективного контролю над збереженням та використанням історичної архітектурної спадщини міста. Комісії розглянути пропозиції виступаючих під час круглого столу та небайдужих громадян. Далі в межах роботи комісії самим попередньо оглянути пам’ятки. Висновки відповідно оформити і направити в центральні органи влади України.

Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах