ЗДОРОВ’Я – ЦЕ АКТУАЛЬНО

Мій гарний знайомий, учасник АТО/ООС Родіон Плугатаренко, розповідаючи про справу, котрою нині займається (відновлення здоров’я), часто посилався на свого наставника по військовому інституту Ігоря Олександровича АБРАМОВИЧА, який є для нього великим авторитетом. І, як з’ясувалося, не лише для Родіона.
Тож у переддень Водохреща, масового пірнання до крижаної ополонки ми звернулися до полковника запасу Абрамовича, аби він розказав, як то бути «моржем».

– Ігоре Олександровичу, Ви, наскільки мені відомо, є «хрещеним батьком» декількох сотень «моржів». Це випадковість чи цілком цілеспрямоване явище?

– За родом діяльності я не міг не долучитися до цієї шляхетної справи, адже у свій час викладав і в ліцеї з поглибленою фізичною підготовкою, і у військовому виші.

Отож, щороку, 19 січня, мав показувати особистий приклад того, як вода може змінити життя людини, даючи величезний заряд позитиву і бажання вести здоровий спосіб життя. Бувало, приведу одну групу курсантів до водойми, ну, і, звісно, пірнаю першим. Особистий приклад – це святе. А там за цією групою веду другу, третю… Та й молодших «воячків» з ліцею доводилося постійно надихати.

– А Ви пам’ятаєте власні перші кроки до «водних» уроків. Як це відбувалося?

– Я ще був тоді школярем, коли вперше побачив героя крижаної ополонки – він був другом батька. І коли я дізнався, що він у лютий мороз, у сірому тумані (я родом з Білорусі) купався під кригою, отримав легкий шок, думаючи: «Ось де надлюдина!». Пізніше прочитав книгу знаменитого Порфирія Іванова про дванадцять правил життя. Це було ще одним кроком, який мав здолати страх. Ну, і вже на службі якось захворів – на градуснику 38,5. Відчуття занадто неприємне. І тієї миті я зважився – час пірнути в ополонку. На ранок прокинувся повністю здоровим.

– І з тих пір «затягнуло»?

– Точно. Купався взимку по декілька разів на тиждень, тим більше, що друзі мої були затятими спортсменами.
Між іншим, так і народилася традиція: щороку, 19 січня, мені телефонують мої колишні вихованці й звітують про свої взаємини з крижаною водою. Наразі вони командири і вже підсадили на «голку здоров’я» ввірені їм спецпідрозділи.

– Цікаво, цікаво. А от з якого віку можна пірнати в холодну воду? І взагалі чи існують вікові обмеження?

– Прикладів більш ніж достатньо. Донька мого кума вперше побувала у крижаній воді, коли їй виповнилося три рочки. Хоча Ви не гірше за мене знаєте, що немовлят хрестять (незалежно від пори року), занурюючи (ну, не в крижану), але в не таку вже й теплу водичку. Щодо обмежень, тут така ситуація – можна і у вісімдесят мати чудовий тиск та інші прекрасні показники, а можна і в тридцять «постаріти». Це вже вибір кожного з нас.

– Дійсно, не можна не погодитись. А що це за такий чудодійний процес відбувається, коли людина пірнає в ополонку?

– Поверхня тіла охолоджується, а всередині виробляється потужне тепло, котре і повинно вбити інфекцію, що «засіла» там. Щось на кшталт, як висока температура бореться з небажаними «гостями» організму. Так що купання в ополонці – надважливий крок до кардинальних змін як твого фізичного, так і психологічного стану. Але це все ж таки не разова акція.

– З лікарем радитись треба напередодні?

– Вважаю, що так. Але потрібно, щоб і він розумів важливість цього кроку. Бо ж є такі медики, що й самі цим не займалися, не відчули користі, а відтак їм важко щось сказати з цього приводу. Я дотримуюсь того, що до ополонки – на позитиві, адже тоді психологічний стрес не вплине якимось руйнівним чином на серцево-судинну систему.

– Сьогодні, Ігоре Олександровичу, Ви продовжуєте займатися оздоровленням людей?

– Так, я керівник і реабілітолог лікувального центру «Кінезіс», де відновлюється робота опорно-рухового апарату. Він в Україні з’явився третім.

– А вода присутня у ваших методиках?

– Обов’язково. Все в комплексі. На жаль, люди про це мало знають. А давайте започаткуємо у вашому часописі рубрику, скажімо, «Формула здоров’я». І розповідатимемо про те, як відновлюватися, як формувати добрі звички і позбуватися поганих…

– Пропозиція слушна: здоров’я – це так актуально.

Лариса МАСЛОВА.

10 порад щодо «моржування» від Ігоря Абрамовича

1. Пірнайте тільки в спеціально обладнаних місцях під наглядом рятувальників (поблизу берега, рятувальної станції).
2. Перед цим розігрійтеся за допомогою розминки, легкої пробіжки (але не до сильного спітніння).
3. До ополонки підходьте у неслизькому, зручному взутті.
4. Пірнати найкраще по шию, аби уникнути рефлекторного звуження судин головного мозку.
5. Не пірнайте вперед головою, щоби не збільшити втрати температури – може наступити шок від холоду.
6. Перебувайте у воді не більше хвилини, щоб не переохолодитися.
7. Якщо з вами дитина, пильно слідкуйте за її зануренням.
8. Після купелі розітріть себе (дитину) махровим рушником і переодягніться в сухе.
9. Для зміцнення імунітету й профілактики переохолодження випийте гарячого чаю з ягід чи фруктів.
10. Заборонено перед пірнанням вживати алкоголь або пірнати на голодний шлунок. Їжу варто прийняти за годину до купання.