Великий піст як період духовного оновлення християнина

Автор: | Опубліковано Без категорії Немає коментарів

У житті кожного свідомого християнина з 19 лютого розпочався особливо важливий період духовного очищення та оновлення – період більш ніж сорокаденного Великого посту, який триватиме до 7 квітня. Ми маємо чітко усвідомлювати велике значення посту для свого духовного розвитку.

Піст визначається Церквою не як щось випадкове чи спонтанне. Він установлений Самим Господом, Його апостолами. Традиція посту увібрала в себе неоціненний духовно-подвижницький досвід. Це важливе правило Церковного Уставу, нехтувати яким ми не маємо права, адже це не те, від чого можемо відходити. Слідування церковним правилам свідчить про істинність нашої віри, є показником того, чи холодною, чи гарячою є наша християнська любов. Пам’ятаймо, що кожне слово Церковного Уставу набуває великого життєвого значення для істинного християнина.

На превеликий жаль, сьогодні ми часто стаємо свідками того, як сучасна людина усвідомлено перетворює піст на просту дієту, розповідаючи рідним, друзям, колегам про свої «успіхи» – скинуті кілограми… Тоді виникають слушні питання: «А для кого тоді відбувається подібний піст? Кому він присвячений? Собі, людям чи Богу?». У такому випадку особа забувається про істинну глибинну сутність та призначення посту. Не забуваймо, що піст − не привід для гордості, восхваляння, це таємниця між людиною і Богом, про яку не розповідають іншим.

Він не зводиться лише до відмови у їжі. Це важливий період духовного очищення. Перш за все, піст – це чистота усіх відчуттів: чистота думок, поглядів, слуху. Немає користі у тілесному пості, якщо людина у той же час не постить іншими відчуттями: зором, слухом, думками, які стають справжніми дверима, через які легко проникає у нашу душу гріх. Завжди, а особливо у піст, ми повинні берегти усі свої природні відчуття. Піст не може бути поєднаний із людською лукавістю, ненавистю, гордістю, злістю, обуренням, роздратованістю, тому у цей час ми маємо приборкувати, втихомирювати власні пристрасті, бажання, свою волю. Пригадуються мудрі слова митрополита Володимира (Сабодана), який зазначав, що у піст головне – не їсти одне одного. Ці влучні слова змушують замислитися, а чи наш піст є угодним Богові і чи взагалі можна назвати його духовним подвигом?!

Святий Афанасій Великий відзначав, що піст хвороби лікує, одержимих духом нечистим зцілює, лукаві помисли викорінює, серце робить чистим. Преподобний Єфрем Сиріянин стверджував, що «Піст народжує пророків, умудряє законотворців, піст – училище благочестя. Піст возводить молитву на небо. Піст – матір здоров’я, мир у родинах». Преподобний називає людину, яка правильно поститься, блаженною. Святий Іоанн Златоуст писав: «Люблю піст, тому що він – матір смиреномудрості й джерело всякої премудрості, мати усіх благ. Піст є їжею душі, і як тілесна їжа відгодовує тіло, так і піст укріпляє душу».

У сучасному світі ми нервуємося через будь-які дрібниці, маленький негативний подразник у момент позбавляє нас внутрішньої рівноваги. Це свідчить про внутрішню нестійкість. Для того, щоб у наших душах стабільно й стійко спочивав мир, необхідний піст.

Піст – перша головна сходинка духовного життя. Чи зможемо впевнено стати на другу, ступити на третю, п’яту, сьому сходинки, не ставши на першу? Так, це неможливо. Тому в  благодатний час Великого посту бажаємо кожному із Вас сердечної чистоти та духовного росту!

ГО «Батьківський комітет захисту дітей»

Додати коментар