Дайте мені Ходоровецького

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

Слух про новий хліб у місцевих магазинах швиденько розлетівся Кам’янеччиною. Покупці вже навіть нарекли його народним ім’ям: «Дайте мені того, «Ходоровецького». Продавчині з півслова розуміють, що мається на увазі, й простягають у відповідь випічку ТМ «Ванат». Пекарня у с.Ходорівці запустилася нещодавно, з квітня місяця, проте її продукція активно завойовує свого постійного споживача. Отримавши позитивні відгуки у фірмовому магазині, відкритому на території заводу, сьогодні хліб розвозиться у більш як 200 торгівельних точок, виходить за межі місцевого ринку, заповнюючи прилавки сусідніх Дунаєвеччини,Чемеровеччини та Чернівеччини.

Пазл склався

За непросте заняття випікання взявся місцевий підприємець Андрій Ванат. Зайвого резюме Андрій Петрович не потребує, його знають як багаторічного аграрія, що вирощує сільськогосподарські культури на чолі ПП «Авант-Агро». Пораючись протягом тривалого часу на землі, не полишав задуму запровадити власне виробництво. Повільними, але впевненими кроками він спочатку відкриває борошномельний цех, а з млином за плечима запустити хлібобулочну лінію, як зібрати половинки в єдиний пазл. Андрій Ванат одним із перших у районі вийшов на замкнений цикл виробництва.Тож тепер підприємство займається трьома спорідненими напрямками діяльності, які доповнюють і розвивають один одного.

Як зізнається сам бізнесмен, пекти хліб він хотів з самого початку, дебютні спроби, як перші млинці, ставали грудкою. Але зараз відчув усі переваги повносистемного виробництва.

  • Давніше разом з напарниками орендували млин та необхідне обладнання в Дунаєвецькому районі, й здавалося нам – всі карти в руки. Проте почалися збої клієнтів з розрахунками за сировину. Платити заробітну плату – а грошей не віддають, їдеш, випрошуєш своє як милостиню, – розповідає Андрій Петрович.

Перші «побиті коліна», які довго не загоюються, але це лише загартувало підприємця. Щоб триматися міцно на ногах, варто покладатися на себе. З голови не виходять думки стати пекарем, й він готовий був чекати 15 років, поки перші буханці потраплять до кам’янчан.

Якість, гарантована ім’ям

В умовах хиткої економіки та шаленої конкуренції, коли головні ролі розподілені, треба бути «камікадзе», аби проштовхнутися на ринок.

  • Я не гнав коней, аби лишень відкритися. Я хотів йти до людей із продуктом високої якості, таким, який би їв сам та пригощав ним своїх найближчих людей. Якщо він є на столі виробника, то вартує, аби його купували інші, – зазначає Андрій Петрович. – Можна було застосувати агресивну рекламу, за ніч завішати місто орендованими бігбордами. Проте я прихильник, аби товар заробляв авторитет природнім, а не синтетичним шляхом, що переконливіше та надійніше.

За основу своєї стратегії він обрав виготовлення натурального хліба. У складі випічки відсутні «хімія», розпушувачі, розрихлювачі, жодні шкідливі речовини.

  • Ми печемо тільки з органічних компонентів, без штучних домішок. З точки зору технологічних процесів це складніше, проте такий хліб безпечний для здоров’я, що можна й малюків годувати – підкреслює технолог Ольга Іщук.

За чистоту та екологічність свого товару керівник ручається власним ім’ям. Він пригадує, як довго мізкували над назвою підприємства. І коли з’явився варіант «Ванат», ні краплі не сумнівалися. Зробиш недобросовісний хліб – проллєш чорну фарбу на своє прізвище.

І ціни, що не кусаються

Поряд зі смаковими характеристиками споживача переконує толерантна ціна. Вартість хліба коливається на рівні 11 гривень. Знаємо маркетингові ходи підприємливих бізнесменів, які, прагнучи завоювати клієнта, спочатку ставлять помірну ціну, а згодом її підкручують. Як переконує Андрій Ванат, це не його тактика, на вартість конкурентів не рівнятиметься. В його силах провадити самостійну цінову політику, маючи преференції завдяки власній сировині. На підвищення цін в майбутньому можуть вплинути лише об’єктивні чинники.

Європейські стандарти в українській глибинці

  • На пекарні створено передумови, щоб виготовляти високопробну продукцію. В приміщення вхід без спеціальної уніформи суворо заборонений. Для працівників обладнані кімнати, де вони можуть перевдягнутися та прийняти душ. Далі кожен, як в хірургії, проходить безконтактну дезінфекцію рук і готовий приступити до роботи. Самопочуття робітників контролюється штатним лікарем, а підприємство оплачує медичне обстеження та оформлення санітарних книжок для колективу. Також підприємство взяло на себе транспортні витрати робітників.

– До персоналу пред’являються справедливі вимоги, хто їх виправдовує, залишається задоволений гідною заробітною платою та соцпакетом, – резюмує роботодавець.

Не кожному щастить працювати на обладнанні новітнього покоління. На заводі встановлено сучасні печі німецького виробника «Міве», що можна порівняти з маркою «Лексус» в автомобілебудуванні. Хліб у них виходить добре пропечений всередині, із хрусткою золотавою скоринкою. Її ефекту добиваються пекарі, а покупці такий хліб наминають за дві щоки, не зоглянувшись, як половина паляниці зникає ще по дорозі додому. За процесом ретельно слідкує технолог Ольга Іщук та завідувач виробництвом Геннадій Огневий. Остаточний контроль якості відбувається в експедиційному відділі, звідки на продаж відправляється лише правильна здоба.

  • У магазинах наш хліб тримаємо рівно три дні, після забираємо назад. Повернення в жодному разі не переробляємо по другому колу. Черствий хліб продаємо по 5 гривень за кілограм, – підкреслює Андрій Ванат.

Сьогодні підприємство забезпечує робочими місцями 50 працівників і це при тому, що завантажено на 15% своєї робочої потужності. Асортимент ТМ нараховує 25 видів хліба та булочок з різними начинками, який щоразу оновлюється, розширюється та удосконалюється. Щоб кожен міг знайти собі до смаку.

І собі, і людям

І коли 24 години на добу не вистачає, щоб виконати задумане, невтомний Ванат умудряється плідно співпрацювати з місцевою владою й проявляти соціальні ініціативи. Підприємство постійно бере участь в озелененні та благоустрої Колибаївської ОТГ, допомагає в оновленні матеріальної бази дитячих садочків та шкіл, ремонті об’єктів громади. У 2019 році він виступив з ідеєю розробки проектно-кошторисної документації з асфальтування центральної вулиці с.Ходорівці та зобов’язався профінансувати ці роботи вартістю 40 тис.грн. А це гарний знак того, що капітальному ремонту основної магістралі населеного пункту незабаром відбутися.

  • З наступного року держава планує відмінити в ОТГ акцизний податок, й основними бюджетонаповнювачами сільської ради залишаться місцеві підприємці. Тому партнерство з ними будемо лише нарощувати, щоб продовжувати розвиток територій. Минулоріч фірма сплатила до місцевої казни майже 800 тис.грн податків, – зауважив заступник сільського голови Колибаївської ОТГ Дмитро Довганюк.

Науковці-економісти давно довели, що економічного успіху та заможності досягають ті країни, котрі виробляють додану вартість. Коли в українських селах створюватимуться такі виробничі господарства західного зразка, які пропонуватимуть бездоганний продукт, наші громадяни забудуть про наймитування в чужого пана, а захочуть жити і працювати у себе вдома.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Додати коментар