ОЛЕКСІЙ САВІН: «КОЛИ ТИ РОЗУМІЄШ, ЩО ТВОЯ РОБОТА НАБЛИЖАЄ ПЕРЕМОГУ, НЕМАЄ ЧАСУ НА ДУРНІ ДУМКИ»
Майже за рік повномасштабного вторгнення агресора в Україну, захід щиро приймав кожного українця з різних куточків країни. У свою чергу Кам’янець-Подільський теж не відстає у рейтинговій гостинності, але при цьому у відповідь отримує не просто людей, а тих, хто у житті обирає важливу місію не лише для себе, а й для кожного з нас.
Саме так місту вдалося зустрітися з Олексієм САВІНИМ, який носить у серці Херсон, а родом він із Брянська.
Чоловік пригадує, як він зустрів 24 лютого 2022 року: «О 5 ранку я почув канонаду в себе вдома, у Херсонській області… Мій будинок знаходиться на лівому березі. За декілька годин пішли колони танків, колони орків, потім 3,5 місяці жаху в окупації, пізніше – перетин лінії фронту, де я в машині перевіз ще 11 людей. Далі певний час перебував у Запоріжжі… Це коли ось так нахабно у тебе забирають все… Тут вже потрібно боротися».
Саме так розпочалася історія волонтерської роботи Олексія Володимировича.
Волонтерська допомога у Кам’янці-Подільському широко розвинена, базується на багатьох потребах і гідно долає свій шлях. Радо зустрічає усіх бажаючих, хто долучається до цієї справи. Одним із таких став і Олексій Савін, активно співпрацюючи з «Легендою Поділля», він щодня з командою збирають посилки, перевозять їх на Нову пошту та надсилають у відповідні центри. Ще до початку 2023 року, а саме перед Днем святого Миколая (19 грудня), команда волонтерського центру «Легенда Поділля» організувала благодійну акцію з персональними подарунками, до якої долучився й Олексій. Тож разом вирушили до дітей з малозабезпечених сімей у Харківському напрямку.
З допомогою місцевої влади Харківщини вдалося зібрати дані про діток та втілити їхні бажання у реальність. Скажемо, свято вдалося. Серед подарунків були і солодощі, і вартісна оргтехніка та інші речі, про які мріяли діти. А найціннішим дарунком для наших волонтерів стали емоції, які не зрівняти ні з чим.
«Найнезабутніше – це реакція дітей, – каже Олексій Володимирович. – Коли відбувається диво, діти – вони безпосередні, ще не вміють обманювати, приховувати свої емоції. По їхніх очах було видно все! Без сліз згадувати важко…».
Також чоловік з теплом розповідає про реакцію місцевих мешканців, котрі зустрічали волонтерів. І незважаючи, що дісталися до місця призначення пізно вночі, їх гостинно прийняли місцеві жителі у своїх оселях. З посмішкою пригадує смачні сніданки й обіди: «Ніби у себе вдома, у знайомих людей…».
Кам’янець-Подільський пишається людьми, які не просто плекають у серці добро, а й дарують його тим, хто потребує.
Діана МАКАРОВА.
Автор:
admin
