Від преміксів сала не нагуляєш

Автор: | Опубліковано Поради Немає коментарів

Жарт про священика, котрий дозволяє споживати в піст ковбасу, бо там немає м’яса, має під собою вагомі підстави. І сміятися з цього жарту можна хіба що крізь сльози… Бо ж останні кілька років якість продуктів як на ринку, так і в продуктових маркетах не регулюється ніким. Як тут простому покупцю не розгубитися й купити дійсно якісне м’ясо, без хімії? Бо навіть у домашніх господарствах (що вже казати про фермерські!) сьогодні широко застосовують різноманітні біодобавки, антибіотики, підсилювачі росту, прискорювачі ваги й іншу гидоту. Справжні гурмани швидко визначать, де свинку годували натуральними кормами, а де щедро давали різноманітні «премікси».

Тож ми поцікавилися в кам’янчан, чи дивляться вони у свою тарілку з підвищеною пильністю і як вибирають якісне та свіже м’ясо.

Галина Олександрівна, 63 роки:

– Перш за все, звертаю увагу на колір м’яса. Це одна з головних ознак його свіжості: хороша яловичина повинна бути червоною, свинина – рожевою. Зрозуміло, що перевіряю м’ясо на запах.

Тетяна, 22 р.:

– Правду сказати, не знаю, за якими ознаками вибрати якісний шматок. Довіряю продавцям, їхнім рекомендаціям.

Василь Васильович, 77 р.:

– У мене на ринку є свій реалізатор, у якого я та моя родина купуємо м’ясо, сало. Допоки на ці продукти скарг не виникало.

Галина Іванівна, 36 р.:

– Потрібно, щоб воно було сухе, без неприємного запаху, жодних сторонніх відтінків або плям на м’ясі бути не повинно. Не має бути і слизу: якщо ви покладете на свіже м’ясо долоню, вона залишиться практично сухою. Свіже м’ясо при натисканні пружинить і ямка, яку ви залишили пальцем, негайно розгладжується.

Неля Григорівна, 84 р.:

– У мене кіт – дегустатор. Відрізаю йому шматочок. Якщо їсть, то м’ясо без хімії.

Однак цих знань, щоб відрізнити свинину, годовану на преміксах, від «дядьківської» (хоч у селах теж зловживають цими сухими сумішами з біологічно активними речовинами) виявилося замало. Своїм досвідом поділився м’ясник Олександр Васильович.

– Сало в поросят, які з рік нагулювали вагу на натуральних кормах, грубе. «Хімією» ж добиваються нарощення м’язової тканини тварин, а жировий прошарок не встигає нарости за якихось півроку, нехай свинка важить і центнер, – каже чоловік. – Якщо ж купувати вирізку, то помітити, чи якісне м’ясо, чи начинене преміксами, практично неможливо. Зате вдома одразу помітно, що натуральний продукт варений і смажений значно тугіший, а кістки в грудинці не ламаються під руками. Та й термін приготування такого м’яса дещо довший.

                                                                                                                                                                                                                                               Надія ЄРМЕНЧУК.

Додати коментар