Єдиний в Україні оркестр сліпих сопілкарів діє в Кам’янці-Подільському

Автор: | Опубліковано Культура Немає коментарів

Утворився колектив “Фольклор” 55 років тому на базі підприємства Українського товариства сліпих, де виготовили всі сопілки для 20-ти музикантів оркестру. Половина інструментів, на яких грають музиканти, унікальні. Деякі увійшли в книгу рекордів Гіннеса. Їх вигадав перший керівник сопілкарів, повністю незрячий Борис Голошевський.

Сопілкарі розпочинають репетицію «Козацьким маршем», яким відкривають свої концерти. Виступає оркестр в школах, вишах та на міських культурних заходах.

Микола Мішкін грає на сопілці “Субконтрабас”, що важить 15 кілограмів, має висоту 2 метри 95 сантиметрів. Такого інструменту, каже сопілкар, немає ні в Україні, ні у світі. Із сопілки субконтрабас музикант видуває найнижчі в оркестрі звуки. До 1964-го року цю роль виконувала сопілка тенор.

“Наш перший керівник оркестру Борис Голошевський винайшов сопілку з максимально низьким звучанням. 10 років він експериментував над сопілками і знизив звучання до субконтрабаса”, – розповідає музикант оркестру сопілкарів Володимир Гжібінський.

В оркестрі працюють музиканти з різною освітою. Валентин Ясінський, який грає на сопілці “малий бас” та має зір одну соту відсотка, закінчив консерваторію за класом “баян”. “Хто має бажання, для нього нічого не важко. Вчився в школі для слабозорих, то з мого класу багато поступало в технікуми і вузи”, – переконаний він.

В ансамблі грають і зрячі сопілкарі. Один із них – колишній військовий музикант Анатолій Войт. Його сопілка зветься прима, або ж перша.

В цьому оркестрі вже 20 років. Трубач, служив в військовому оркестрі, тоді його запросили сюди.

Грав в оркестрі сопілкарів і теперішній голова профспілки УТОС Василь Бурбан. Він працює на підприємстві з 20-ти років, відколи втратив зір.

Оркестр виступає на громадських засадах. Його керівник Сергій Касприк розповідає, що жодного разу не брали за свої концерти грошей.

  • Зараз для оркестрантів настали складні часи, – каже керівник. – Всі сопілкарі трудяться на підприємстві УТОС, де виготовляють джгути для сільськогосподарської техніки. Та заводи, які їх купляли, зупинилися. Робочий тиждень на підприємстві скоротився до одного робочого дня.

Проте сопілкарі продовжуватимуть виступати. За словами Василя Бурбана, місцевий благодійний фонд надає їм для концертів безкоштовно транспорт.

Дарина ДЕНИСЕНКО.

Джерело: https://suspilne.media/

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар