Є на Кам’янеччині райська земля

Автор: | Опубліковано Історія Немає коментарів

Золота долина — це територія навколо Дністра та його приток. Ця земля називається так через те, що її дуже любить сонце. Часто зрошують землю дощі, які рясно ідуть із хмар, що скупчуються над Дністром та річками Подністров’я, в тому числі над річками Тернавкою, Студеницею. Бог забезпечив землі Золотої долини багатьма джерелами, які щедро напоюють рослини і дерева доброю водою.

На жаль, у радянські часи люди задумали і зробили трагічну помилку, незважаючи на застереження спеціалістів: 1973 року розпочалося будівництво Дністровської ТЕС. У результаті вже 1983 року було затоплено 16 тисяч гектарів землі, з них 100 гектарів лісу, 4 тисячі гектарів найродючіших чорноземів долин вздовж Дністра та його приток. Було затоплено понад три десятки сіл. На сьогодні вже немає на карті ні Бакоти, ні Теремців, ні Студениці, ні Атак, ні Конилівки, ні Кримчан, ні Наддністрянки та інших. Постраждали також і деякі ближні села. Їхні нижні частини біля річок Подністров’я затопил, а мешканців переселили в інші будинки вгорі. Така доля спіткала і нижню частину села Китайгород.

Але клімат не змінився. Золота долина жива! Так само тут на 2 тижні раніше цвітуть сади, дозрівають хліб та городина: «Та у вас клімат як у субтропіках!», – захоплено кажуть туристи.

Села Золотої долини сконцентровані навколо 130-метрової Бакотської гори, яку Бог зберіг від затоплення. Тут справжнє зосередження доброї сили! Це найпотужніше в Україні джерело позитивної енергетики. Люди, рослини, тварини відчувають життєдайну силу землі навкруги Бакотської гори. Біоенергетики твердять, що Бакотська гора є найпотужнішим генератором позитивної енергії, і ця енергія поширюється від Бакотської гори в радіусі десь 50-100 км.

20 мільйонів років тому територія нашого краю була вкрита водами Сарматського моря. Із закам’янілих морських рослин і тварин і сформувались рифи Подільських Товтр, які в народі називають Медоборами. Товтри – термін, запозичений з латинської мови в польську (перекладається як лиса гора, вкрита рослинністю), ця назва в народі не прижилася. Медоборами народ називав і називає рідні гори, які буяють рослинністю, в яких було так багато диких бджіл, що на деревах не вистачало місця відкладати мед і бджоли відкладали його просто на землю. Ось яка багата наша земля, наші Медобори!

Всесвітньо відомий, як його називають, еталонний розріз силурійських відкладень знаходиться на лівому березі річки Тернави, лівої притоки Дністра в південно-західній околиці Китайгорода. Китайгородське відслонення — територія розміром у 60 гектарів — є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. У складі природно-заповідного фонду України як національне надбання охороняється державою. Тільки в районі Китайгорода можна спостерігати повний розріз силурійських відкладень – єдиний у Європі. Його вік — 438 мільйонів років! Пасмо вапнякових гір — Товтровий кряж – прорізали наскрізь річки Тернава та Окунь і створили унікальний, неповторний краєвид, відкриті геологічні формування. Можна знизу побачити піщано-сланцеві товщі венду. Вище перекриття слюдистими сланцями і глауконітовими кварцево-слюдистими сланцями зустрічаються темно-сірі аргіліти.

У Китайгород вивчати вапняковий розріз землі часто приїздять вчені з усього світу, студенти-геологи, викладачі вишів. Тут проводяться різноманітні наукові зібрання. Зокрема, у вересні 2006 року вчені України, Угорщини, Німеччини провели симпозіум «Європейська політика охорони геологічних пам’яток. Теорія і практика». Під час геологічних експедицій у вапнякових породах часто знаходять відбитки водоростей, коралів, давньої морської фауни: молюсків, морських їжаків тощо.

Стародавня історія природи силурійського періоду стає зримою завдяки рідкісній флорі і фауні, наявності реліктових видів, занесених у Червону книгу. На крутих схилах річок Тернави і Окуня можна нині побачити рослини-релікти: цибулю подільську, сон великий, сон чорніючий, а шиверекія подільська сяє біленькими мереживними квітами, і цвіла вона ще у часи, коли тут ще ходили мамонти!

Сьогодні із шиверекією поряд і ендеми інших рідкісних рослин: ковила волосиста і пірчата, леопольдія тонколиста, півники угорські та інші.

Над Китайгородом літають рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України: ластівка берегова, шулик чорний, лелека білий, деркач, яструб великий, пугач, орел-карлик та інші.

Чисте повітря, незабутні краєвиди, чудодійні джерела, розкіш природи — все це справляє незабутні враження на гостей Китайгорода. А в цій Богом даній райській красі живуть і трудяться мешканці Китайгорода, Вихватнівців та сусідніх сіл. Щасливі обранці долі!

Як не згадати відому легенду про те, яку землю від Бога отримали українці. Нація наша молода. Інші народи зайняли вже землі, утворили свої держави. Прийшли українці до Бога, просять визначити їх землю. Бог задумався і сказав: «В мене залишилась земля тільки для раю. Я дам вам для прожиття цю землю, але якщо ви не будете її гідні, будете сваритися між собою, воювати, ворогувати, то я заберу у вас цю землю і віддам більш достойним народам!». Не дай, Бог, щоб це збулось!

Збірка «Села Золотої долини», 2018 р.

 

Додати коментар