ПАМ’ЯТІ АНДРІЯ САМБОРСЬКОГО
«Щойно почула про цю страшну звістку, – каже знайома його матері, – вже два дні не перестаю плакати».
«Ці хлопці, – підхоплює інша кам’янчанка, – взяли на себе найважче».
Цікавлюся ще в однієї містянки, котра прийшла з букетом жовтих квітів, чи не знала вона цього захисника. «Ні, – відповідає, – та вважаю за святий обов’язок вшановувати кожного з тих, хто , боронячи Україну, пішов на небеса».
Ніякі слова співчуття рідним не в змозі заглушити нестерпний біль від непоправної втрати. Хоча син – школяр, звісно, пам’ятатиме тата лише живим, для хлопчика він залишатиметься взірцем мужності, патріотизму та найкращим на світі батьком.
До лютого 2022 року Андрій Самборський займався дуже мирною справою – будівництвом. Коли розпочалася агресія ерефії, не чекав на запрошення, а добровільно став до лав ЗСУ, розуміючи, як важливо нині бути саме там, де вирішується доля незалежності країни.
«Цього хлопця добре пам’ятаю,- пригадує колишній керівник секції спортивного орієнтування при Центрі дитячо-юнацької творчості пані Тетяна, – це був веселий, життєрадісний, наполегливий підліток. Андрій завжди мріяв про те, щоби на змаганнях бути першим. Для нього це було вкрай важливим, адже був упевнений, що цей гарт обов’язково знадобиться йому в подальшому…». А Ірина, котра також навчалася в цьому спортивному осередку, дала досить стислу, та прекрасну характеристику Андрієві Самборському: «Добрячий, дещо навіть наївний, але відкритий. І чесний-чесний».
Власне, таким Андрій і залишився у всіх своїх дорослих вчинках і тоді, коли прийняв головне рішення для себе, – захищати Вітчизну в надскладний для неї час.
Героя поховано на Алеї Слави.
Лариса МАСЛОВА.
Автор:
admin
