Іду дорогою-алеєю, що веде від автостради до знайомих обрисів селища Сахкамінь, милуюся красою літнього погідного вечора і не можу стримати хвилювання, що огортає душу. І привітні вогники багатоповерхівок на обрії, і звуки робітничого ритму із недалеких кар’єрів, і цей ось таємничий шепіт осокорів над шляхом, які він садив власними